Анастасія Введенська: що потрібно, аби діти активно і творчо проводили дозвілля

3
0

Останнім часом батьки та вчителі у школах все частіше нарікають на те, що діти зовсім забули про рухливий творчий відпочинок. Чи дійсно це так? Ми спробуємо розібратися у цьому разом з Анастасією Введенською – бібліотекаркою, ілюстраторкою, авторкою серії дитячих книжок про пацючка Міхала, кураторкою проекту «Майстерня щастя».

«Майстерня щастя» – проект соціальної дії, який спрямований на популяризацію культури читання, спілкування та творчого розвитку дітей та підлітків. Цей простір інтелектуальний, креативний і безкоштовний. Він є результатом перемоги проекту Центральної міської бібліотеки ім. Лесі Українки у «Пітчингу соціальних проектів» від Британської Ради, Інституту суспільних ініціатив та Львівської міської ради. Проект реалізується через низку майстер-класів, воркшопів, презентацій. Також відбуваються цікаві знайомства з відомими соціально-активними людьми (письменниками, художниками, музикантами тощо).

У «Майстерні щастя» діти творять у різні способи: малюють, розмальовують, ліплять, клеять, шиють, вишивають, пишуть. На майстер-класах та воркшопах вони створюють власноруч унікальні речі: листівки, карнавальні маски, книжечки, розмальовані горнятка, блокнотики, фігурки, колажі й т.д. Організатори роблять акцент на кропіткий креативний процес, який розвиває дрібну моторику рук, концентрує увагу та активізує творчість. А на зустрічах з письменниками, наприклад, діти не тільки читають, але й активно обговорюють прочитане та ставлять питання гостям.

Детальніше про «Майстерню щастя» і ще багато іншого розповість сама Анастасія Введенська!

Анастасія Введенська

До проекту «Майстерня щастя» ви займалися дитячою літературою, а саме написанням дитячих книг. З чого почалася історія про вашого персонажа –пацючка Міхала?

– Я видала свою першу дитячу книгу 2012 року. З того часу вийшла друком серія з 4 книг про пригоди пацючка Міхала. А усе почалося з пропозиції від компанії, яка займається туризмом. Мені запропонували створити дитячий путівник. Тож я вигадала головного героя (пацючка Міхала – авт.) та вирішила, що його подорож буде у формі казки.

Після першого такого «путівника» ми зрозуміли, що це – повноцінна казка, і я продовжила писати далі. Пацючок Міхал був першим, і саме завдяки йому я дізналася, що люблю працювати з дітьми.

Які особливості при написанні дитячої книги?

– Це має бути цікаво! Насправді, писати потрібно, як для дорослих, але трішки простіше. Діти люблять читати справді цікаві книги. Мені здається, аби все вдалося, до цього має лежати душа, адже ти не просто пишеш, а й спілкуєшся зі своєю аудиторією.

На майстер-класах зазвичай дуже людно! Охочих чогось навчитися чимало.

Як з’явилася ідея «Майстерні щастя»?

– Тоді я лише почала працювати в бібліотеці і в нас відбувалася серія майстер-класів. Я зрозуміла, що, на жаль, не вистачає коштів, аби робити це масштабніше, а охочих відвідати подібні заходи було дуже багато.

Та згодом мені запропонували взяти участь у рейтингу «Активні громадяни Львова», де потрібно було презентувати свій проект. Так і з’явилась ідея «Майстерні щастя». Я виграла у «Пітчингу соціальних проектів» – так ідея втілилася у життя.

Поділіться секретом, як встигнути приділити увагу кожній дитині на майстер-класі?

– На майстер-класі обов’язково має бути «ведучий» – той, хто проводить захід. Він тримає публіку в тонусі й спілкується зі всіма. Також потрібен помічник, який виконає технічну частину – роздає матеріали тощо. Також по закінченню майстер-класу ми робимо фото і плочинаємо обговорення. Така методика діє на діток і тримає їхню увагу.

Діти приходять самі чи з ініціативи батьків?

– До нас приходять, зазвичай, самі дітки. Батьки можуть привести їх один раз, а далі це повністю їхня ініціатива. Вони мені потім і у Фейсбуці пишуть, цікавляться, коли наступного разу прийти.

Що найбільше зацікавлює дітей?

– На мою думку, головне – це щирість і ставлення до дітей, як до окремих унікальних особистостей, адже вони такими і є. А ще дітей цікавить все яскраве. І попрацювати ручками, залишивши смартфони, їм дійсно цікаво. Також зацікавлювати до книжок треба якісною літературою, щоб ілюстрація відповідала наповненню. Малим читачам важливо візуально бачити історію.

– Яка головна запорука успіху, на вашу думку?

– Потрібно озброїтися актуальністю, розумінням і не забути про любов. Ну, по правді, матеріали і підбірка заходів справді важлива. На жаль, про це часто забувають. Адже це має бути цікаво саме дітям, для них це має бути актуальним і з якісними матеріалами, програмою тощо. Цей проект не для батьків, не для звітності, а для діток. Тому людина, яка займається дітьми, повинна вкладати у таку справу душу.

Валентина Рущак

Валентина Рущак – студентка факультету журналістики ЛНУ імені Івана Франка

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Вам сподобається