Воєнна журналістика: правда чи пропаганда?

6
0
© Віталій Іванов

© Віталій Іванов

Представники американського та канадського військового контингентів, капітани Скотт Кун та Дерек Рейд, розповіли про правильне висвітлення воєнної інформації цивільними журналістами. Зустріч відбулась 22 вересня на факультеті журналістики ЛНУ імені Івана Франка. Гості розмовляли виключно англійською, але навіть ті відвідувачі, які ще недостатньо оволоділи цією мовою, не нудьгували – для такого випадку був запрошений перекладач.

«Ми використовуємо три правила подачі інформації: точність, вчасність, правдивість», – почав розмову капітан ЗС США Скотт Кун, який сьогодні працює на Яворівському полігоні. Та воєнна інформаціє має свої нюанси. « Будь-яке повідомлення журналіста не повинно загрожувати життю солдата, а також не має нести в собі пропаганду», – доповнює капітан ЗС Канади Дерек Рейд. На початку АТО багато медіа припускалися найпоширенішої помилки. Часто рідні солдатів, не будучи підготовленими, дізнавались про смерть чи поранення близької людини через ЗМІ.

Журналісти прагнули подати якнайшвидше нову інформацію, забуваючи про секретність деяких матеріалів. З цієї ж причини медійники роблять помилки в описанні подій. Саме тому відділи зв’язків з громадськістю слідкують за українськими ЗМІ. Виявивши помилку, вони контактують з медіа і допомагають усунути неточності.

Капітан Скотт Кун також спробував пояснити майбутнім журналістам, як не переступити тонку межу між інформуванням громадян та пропагандою. Він розповів, що в Америці прийнято ділити пропаганду на два види: медіа, які навмисно хочуть обманути, і ті, які висвітлюють факти неправильним чином. «Подолати це явище можна тільки за допомогою правди», – доповнює капітан Кун. Журналісти мають знати, що пропаганда – це неправильне використання інформації. Та чітку межу окреслити неможливо.

© Віталій Іванов

© Віталій Іванов

Також гості поділилися досвідом співпраці між військовими та цивільними журналістами. Розповідають, що їхні солдати мають право писати і подавати свої журналістські матеріали. «Ми заохочуємо військових співпрацювати з національними медіа», – розповідає капітан Скотт Кун. Та, знову ж таки, журналіст має пам’ятати, що солдат розповідає рівно стільки, скільки йому дозволено, і тільки, коли має дозвіл від свого командира.

У сучасній Україні з’явилась ще одна медійна проблема. Як же правильно описувати армію противника? Ворожих бійців варто описувати з крайньо негативної точки зору чи показувати їх звичайними людьми – лише по інший бік барикад? Відповідь очевидна: «Кожне ЗМІ вирішує самостійно. Все залежить від редакційної політики», – відповідає капітан Дерек Рейд. Та солдат має знати, за що він воює, народ має вірити в свою армію. Тому опис противника має бути таким, щоб мотивувати свого військового боротися далі. Капітани зізнаються, що українська журналістика, хоч і має недоліки, але все одно залишається професійною. «Для ваших працівників медіа в пріоритеті завжди сюжет», – відзначає капітан Кун.

Якщо журналіст вирушає на полігон, йому необхідно пройти акредитацію. Для цього необхідно звернутись до начальника відділу зв’язків з громадськість конкретного полігона. «Маєте відповісти на декілька запитань: пояснити чому, яку саме інформацію хочете роздобути, для чого? А також вислати копію журналістського посвідчення та паспорта», – розповідає капітан Скотт Кун. Після чого ваші відповіді та документи будуть переслані до Міністерства оборони. У США така процедура майже ідентична.

Розмова велась не тільки про журналістику. Гості також розповіли про враження від наших військових. Кажуть, що вони дуже вмотивовані, а також патріотично налаштовані. А от техніка у нас хоч не найсучасніша, але проста у використанні. Капітан Скотт Кун вже мав військовий досвід: служив танкістом у США, а також побував в Іраку. Після чого й став воєнним журналістом. «А от я ще не бував у гарячих точках, бо моя країна не перебуває у воєнному стані. Та до України я давно хотів приїхати», – розповідає про себе капітан Дерек Рейд.

Тож як правильно висвітлювати воєнну інформацію, як же не перетворити її у пропаганду? Думаю, відповісти на це запитання непросто навіть великим професіоналам. Розуміння цієї тонкої межі приходить із досвідом. Та завдяки капітанам наші студенти змогли ознайомитись із базовими правила, які мають бути відомі всім майбутнім журналістам.

Анна Мох

Анна Мох – студентка факультету журналістики ЛНУ імені Івана Франка

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Вам сподобається