Іноземні & Українські автори. Кого читає сучасна молодь?

5
0

Українці не читають. І це факт. Сумно дивитися на статистику, адже понад 50% осіб за рік не прочитали жодної книги. Але у сучасному суспільстві читати серед молоді – модно. Вона ходить на літературники, де слухає талановитих амбіційних, молодих авторів, про яких ще ніхто не знає і тих, хто вже відчув на собі усі плюси й мінуси такої бажаної слави.

Молодь організовує форуми, фестивалі, квартирники і промоціонує читання. Вона пише і рекламує свої матеріали у всіх можливих ресурсах. Вона влаштовує конкурси, розігрує книги або дарує сертифікати у місцеві книгарні. Бере участь у челенджах соціальних мереж і ставить собі за мету прочитати 20, 50 або й 100 книг за рік. Так, молодь менше відвідує бібліотеки, адже з розвитком новітніх технологій може прочитати все, що бажає, на своїх смартфонах. Але, попри все, вона читає.

Існує думка, що сучасна молодь замість Максима Кідрука обирає Стівена Кінга, а замість Оксани Забужко – Джоан Роулінг. Чи справді і чому іноземна література «перемагає» українську? Адже є безліч майданчиків для розвитку та поширення свого, рідного.

Ніка Нікалео. Фото зі сторінки у Facebook.

Книги українських авторів дуже дорогі?

Насправді книги українських авторів коштують так само, як і іноземних, а, деколи, і дешевше. Високою ціна може бути тільки одразу після презентації, але пізніше вартість все одно знижують. Не потрібно жити лише книгарнями у центрі міста. Адже якщо пройти трішки далі, то можна знайти магазини, де ті ж книги будуть дешевшими на 10, а то й і на 20 грн.

У нас немає кого читати?

Є. Про це говорить львівська письменниця Ніка Нікалео (Вероніка Хідченко): «Сучасна молодь читає різну літературу, серед якої і українська. Це – міф, що немає кого читати. Українську літературу треба підтримувати на рівні інституцій, робити держзамовлення, створювати передачі і культурні канали, ютуб канали, аби просувати своїх, пишатися. Адже дуже багатьох друкують закордоном. А ми про це «ані-мур-мур»!

Карпа, Курков, Винничук, Крук, Іздрик, Савка, Белімова, Андрусяк, Гурницька, Матіос, Камаєв та надзвичайно багато інших відомих серед інтелектуалів авторів складають сучасний літературний фонд. Бракує лиш літагентств та пристойних гонорарів!».

Іноземна література популярніша за українську?

Павло Сацький. Фото зі сторінки у Facebook.

Доцент ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Павло Сацький міркує: «Іноземні автори більш популярні, перш за все, через домінування іноземної культури в інформаційному просторі у більш сприйнятній формі, ніж книги. Тобто кіно та музика. Не обов`язково навіть щоб за твором конкретного автора показували фільм, якщо західна чи російська культура в цілому краще за українську, то її легше сприймати. Зрозуміло, що для України розвинути власний кінематограф на той рівень, який має російський чи європейський, не кажучи вже американський, складно через об’єктивні причини. Проте, можна знімати менш бюджетні кліпи із сюжетами української літератури та якісним музичним супроводом, короткометражні фільми. Є в наявності потужні можливості соцмереж для поширення фрагментів та влучних фраз із творів українських авторів, які можна застосовувати у повсякденному житті».

Промоціонувати українську літературу важко?

Юлія Орлова. Фото зі сторінки у Facebook.

Ні. Це підтверджує генеральна директорка видавництва Vivat Юлія Орлова: «Найдієвіший метод популяризації українського автора – це допомогти йому зустрітись зі своїм читачем. Ми постійно проводимо презентаційні тури, зустрічі з читачами, на яких в середньому збирається близько сотні людей. Сучасна українська література знаходиться у стані ренесансу Твори українських авторів екранізуються кожного року: цього року вийде «Чорний Ворон» Василя Шкляра, п’ятидесятимільйонна стрічка «Мавка» за «Лісовою піснею» Лесі Українки. Тема української міфології дуже актуальна серед читачів: у нашому видавництві вже додруковувались 4 наклади книги «Чарівні істоти українського міфу: духи природи», а незабаром виходить й друга частина книги Дари Корній про домашніх духів.

Ще один напрямок популяризації українських авторів – це участь у міжнародних конкурсах. Цього року книга «Рікі та дороги» Марка Лівіна, видана у Vivat отримала престижну міжнародну премію IBBY. Як для видавця, так і для автора це дуже важливий напрямок роботи – популяризація української книги не тільки в Україні, а й за кордоном».

Редакторка додає, що не можна сказати, ніби сьогодні іноземна література популярніша за українську, оскільки не існує прозорої статистики щодо уподобань українських читачів, зокрема молоді. Але, наприклад, згідно зі звітом відкритої тендерної процедури держзакупівель до публічних бібліотек, кількість книг українських та іноземних авторів відрізняються не суттєво: 43% проти 57%. Серед творів української літератури: 96% це сучасні автори.

Іноземна література не перемагає українську. Вони ідуть разом пліч-о-пліч, час від часу то обганяючи один одного, то відстаючи один від одного. Але, попри усі перешкоди у процесі розвитку української культури, література розвивається – швидко та широкими кроками.

Анастасія Мигидюк

Анастасія Мигидюк – студентка факультету журналістики ЛНУ імені Івана Франка

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Вам сподобається