Назад у рідний клас (2 частина): що варто перечитати зі шкільного курсу світової літератури

3
0

biblioteca-volante-sao-paulo-83

Минулого разу ми нагадали вам про твори з української літератури, які усі читали ще у школі і перечитували перед ЗНО. Цього разу «Креденс» розворушить ваші спогади про багаторічну навколосвітню подорож, яку ви здійснили, сидячи за партою з підручником зі світової літератури в руках. Пам’ятаєте, як вперше дізналися, що у багатьох відомих з раннього дитинства казок є автор? Як марно намагалися зрозуміти твори епохи Відродження? Як мріяли нарешті «дійти» до «Робінзона Крузо»? Сподіваємося, що ваше знайомство з класикою світової літератури було справді емоційним та вражаючим, і саме тому зараз ви усміхаєтесь.

Не переймайтесь, якщо наші риторичні запитання нагадують вам лише про твори, в яких власна думка – це неправильна думка, та контрольні з питаннями на кшталт «З якого металу були зроблені нашийники у рабів, про яких згадується у 3-му абзаці 150-сторінкового твору?». У цьому випадку нехай наша публікація стане нагодою «перезаписати» у вашій пам’яті враження від найкращих зразків літератури різних країн.

Джек Лондон, «Жага до життя»

Це оповідання про страждання людини, голод, біль та зраду в арктичній пустелі. Посеред вічного холоду немає імен, чітких думок або яскравих подій, є лише жага до життя. Саме завдяки цьому тваринному інстинкту головний герой бореться за життя і перемагає. Хоча уперше ми з цим твором знайомимось у 6-му класі, лише у старшому віці вдається пропустити крізь себе усі емоції (та їхню відсутність) оповідача. Після цього оповідання одразу усвідомлюєш, наскільки зручним є крісло, в якому сидиш, і яким теплим та приємним є повітря, яким дихаєш. Адже так важливо не переставати цінувати ці дрібні, здавалося б, елементарні речі.

image098

Лев Толстой, «Анна Кареніна»

Чуємо назву роману – бачимо поїзд, завірюху та згубну пристрасть. Коли ми вперше читали цей твір, усе довкола було рожевим через наші окуляри та світогляд підлітка. Ми безапеляційно звинувачували одних героїв, навіть не намагались зрозуміти інших і просто викидали з поля зору тихих та спокійних персонажів. На нашу думку, кожному варто прочитати або перечитати «Анну Кареніну» уже без призми підліткового максималізму, а з бодай якимось життєвим досвідом за плечима та дещо більшою терпимістю до відступників.

Кадр із фільму "Анна Кареніна" (2012)

Кадр із фільму «Анна Кареніна» (2012)

Оскар Вайльд, «Портрет Доріана Грея»

Цей твір став настільки популярним, що існує навіть хвороба під назвою «Синдром Доріана Грея» – культ молодості, страх перед фізичним в’яненням і старінням. Канадський письменник Дуглас Коупленд ввів неологізм «доріан-грейство», що означає бажання приховувати ознаки старіння тіла. Не говоримо вже про те, що цей твір екранізувався понад 25 разів у багатьох країнах світу. Зрештою, успіх єдиного роману Оскара Вайльда виправданий: історія про молодого, красивого серцеїда, приправлена фантастикою, – це саме те, що потрібно для популяризації ідей автора. Саме тому цю книгу читали усі. А ви?

Кадр із фільму "Доріан Грей" (2009)

Кадр із фільму «Доріан Грей» (2009)

Генріх Белль, «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…»

Це коротке оповідання можна прочитати навіть під час поїздки маршруткою чи перед сном, що є першою, хоч і незначною, перевагою твору. Це зручно, адже часу на сісти-почитати-відпочити зовсім не залишається, коли намагаєшся і насолодитись літнім відпочинком, і попрацювати. Але де б ви не були, «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…» перенесе вас в атмосферу нелюдських, страшних умов війни, де юнаки із шкільного класу відправляються під кулі, а потім повертаються у той же клас, який встиг перетворитись на лазарет. Мінімальний сюжет, мінімум слів, але безліч думок та емоцій – це те, що посеред безтурботного літа нагадає про події в Україні та світі, які не можна забувати.

Стендаль, «Червоне і чорне»

Тема цього твору – класична для письменників минулих століть. Чарівний юнак із шаленими амбіціями та дивовижною здатністю до навчання, пробиває собі шлях із сільської хати до кращих салонів столиці. Протягом своєї кар’єри він постійно страждає через «боротьбу між природною шляхетністю й небезпечними примарами честолюбства». Попри деяку шаблонність (з погляду 2017 року) сюжету, кожен із таких творів, зокрема «Червоне і чорне», цікаво читати через постійну актуальність цієї проблеми. Адже належно від того, які цифри на календарі, завжди будуть ті, хто вагається між «по головах у рай» та моральними принципами.

«Червоне і чорне», кадр з к/ф

«Червоне і чорне», кадр з к/ф

Михайло Лермонтов, «Герой нашого часу»

Хоча «наш час» Лермонтова зовсім відрізняється від нашого часу, спільними в обох випадках є вади, які отруюють життя молодих людей. Справа не зовсім у бездумному способі життя, частих гуляннях з алкоголем чи прагненні до ризику, адже усе це, здебільшого, – зовнішні вияви головного гріха та нещастя молоді будь-якого століття. Це нудьга. Нудьга, яка виникає через відсутність мотивації, мети у житті, спричинила всі події у творі Лермонтова, які хтось помилково може назвати героїчними пригодами. А щоб дізнатись, чи часом і ваше життя не спотворене нудьгою, радимо ще раз узяти до рук «Героя нашого часу».

7

Антуан де Сент-Екзюпері, «Маленький принц»

Цю книгу, мабуть, обожнюють усі, незалежно від віку, статі чи національності. Але, якщо раптом ви ще не відкрили для себе її цінність, ми допоможемо вам із цим недопрацюванням вчительки із світової літератури. Цю книгу варто перечитувати кожні кілька років протягом усього життя, адже люди змінюються і навіть один і той самий текст викликатиме у вас різні емоції в різні періоди життя. Щоразу, читаючи історію про хлопчика, що подорожував планетами, ви виділятимете для себе інші мудрі цитати, щоразу співчуватимете різним персонажам і щоразу засуджуватимете інші дії цих надто реалістичних казкових героїв.

Федір Достоєвський, «Злочин і кара»

Історія Родіона Раскольнікова – не про сокиру та стару лихварницю. Це філософсько-психологічний роман про те, як бідність та хибні ідеали змушують молодого хлопця здійснити злочин, який зламав його життя навіть без тюремного терміну. Адже кара – це далеко не завжди помста чи судовий вирок. Більше того, названі варіанти – це ще відносно легке покарання. Набагато страшнішими та небезпечнішими є думки та муки совісті, які доводять людину до гарячки і божевілля. А щоб краще пригадати нещасливу долю колишнього студента Раскольнікова, запрошуємо ще раз перечитати цей твір разом з нами.

crime_e_castigo_2

Михайло Булгаков, «Майстер і Маргарита»

Перечитуючи цей роман у більш дорослому віці, приділяєш менше уваги різній нечисті та магічній частині твору узагалі, адже усе це – лише інструмент для передачі ідеї автора. Натомість вагомішу роль відіграє сарказм та іронія, мета яких – висміяти встановлений лад у суспільстві, який і зараз намагається вижити посеред кабінетів та стареньких квартир. Нехай зараз вас не відволікає відірвана голова чи політ жінки на мітлі, краще гляньте на усе це здалеку, щоб оцінити мораль та думку твору, яка передана завдяки химерному переплетінню сюжетних ліній.

1eb0236ad91dc3d393cb81b1a197a6ee_L

Ірина Женчук

Ірина Женчук – студентка факультету журналістики ЛНУ імені Івана Франка

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Вам сподобається