Переробка відходів – мрія чи реальність?

1
0

profil

В Україні функціонує майже 6 тисяч офіційних сміттєвих полігонів і ще 30 тисяч неофіційних(!). Щорічно українці виробляють 700-720 мільйонів тонн сміття різного походження. Загальна маса накопичених відходів уже становить приблизно 36 мільярдів тонн. І з кожним роком цифри стають дедалі більшими.

До літа 2016 року екологічна проблема, пов’язана з утилізацією та захороненням відходів, не «виходила» за межі паперових заяв і закликів екологічних спецслужб. Однак трагедія на Грибовицькому сміттєзвалищі змогла привернути увагу до проблеми сміття мільйони людей по всій країні.

Доки Україна не може розібратися зі своїм сміттям, країни Європи непогано на ньому заробляють, а деякі навіть скуповують відходи у країн-сусідів.

У економічно розвинених та екологічно свідомих держав ще наприкінці 80-х років минулого століття було поставлено питання про утилізацію відходів, а не лише їх захоронення. Внаслідок ефективних дій керівництва країни, значних фінансових вкладень та свідомості громадян вдалося не лише стабілізувати ситуацію з відходами та полігонами сміттєзвалищ, а й отримати від цього вигоду.

Німеччина

У 1990 році Німеччина прийняла нову державну систему («Duales System Deutschland GmbH»), яка орієнтувалася на переробку та сортування відходів. Завдяки цій програмі до 2005 року вдалося значно зменшити кількість сміттєвих полігонів.

Біля кожного будинку в Німеччині можна побачити 5 контейнерів різного кольору: для несортованого сміття, органічних відходів, паперу, упаковки і пластику, кольорового скла та безбарвного. Завдяки сортуванню відходів на рівні домогосподарств, державі вдається заощадити не лише кошти, а й час для їх переробки.

Більша частина сміття у Німеччині спалюється. Внаслідок цього процесу утворюється значна кількість тепло- та електроенергії. Лише у Берліні майже 12% електроенергії, потрібної для домогосподарств, виробляється таким чином.

Також для утилізації твердих побутових відходів застосовують технологію ферментації, завдяки якій можна отримати майже чистий метан. Його використовують для заправлення громадського транспорту або сміттєзбиральних машин.

Майже 90% склотари у Німеччині зроблена з переробленої вторинної сировини. А за кожну здану пластикову пляшку можна отримати купон на 50 центів.

За 25 років Німеччині вдалося досягнути до рівня 95% утилізації та сортування сміття, що допомогло їй уникнути значних екологічних проблем.

17507726_304

Біля кожного будинку в Німеччині можна побачити 5 контейнерів різного кольору для сортування сміття.

Швейцарія

Схожа ситуація склалася в Швейцарії. У 2000 році було введено заборону на сміттєві полігони. Сміття, яке не вдається відсортувати – спалюють, а з нього отримують електроенергію та опалення для частини будинків.

На повторну переробку йде близько 90% склотари та алюмінієвих банок, 70% бляшанок і 60% паперу.

Якщо у Німеччині сортування відходів покладають лише на совість громадян, то у Швейцарії за цим пильнує законодавство. За не сортування сміття – штраф. За кожні 5 кілограм 2-3 франки (близько 65 гривень).

Швеція

Рекордсменом з переробки відходів є Швеція. Вона переробляє 99% своїх відходів. Окрім цього, вона імпортує майже 700 тисяч тонн сміття з інших країн!

Швеція через свої географічні особливості була змушена шукати альтернативу дорогим паливам – нафті та газу. Тоді дослідники запропонували використовувати невичерпний продукт – сміття.

Дослідження показали, що 4 тонни відходів дорівнюють тонні нафти. А тонни перероблених пластикових пляшок достатньо для забезпечення електроенергії одного домогосподарства.

Зараз на відходах у країні працює близько 30 електростанцій, які спалюють 5,5 мільйонів тонн сміття на рік. Утилізація відходів забезпечує 20% тепла у шведських будинках, а це близько 900 тисяч домогосподарств. До прикладу, у Стокгольмі 45% подачі тепла і електроенергії забезпечують саме сміттєспалювальні заводи.

Україна

В Україні ще наприкінці 80-х було побудовано 4 сміттєспалювальних заводи – у Києві, Дніпрі, Харкові та Севастополі. Найвитривалішим виявився столичний завод «Енергія». Зараз це єдиний функціональний комплекс для спалювання відходів. Саме тут було спалено левову частку львівського сміття.

Зважаючи на вік технології, завод потребує масштабної модернізації. Часткові роботи щодо оновлення проводяться уже зараз. «За останні три роки спільними зусиллями міської влади, ПАТ «Київенерго» та Національної комісії, … завод вдалося осучаснити. Однак на досягнутому зупинятися зарано: ми працюємо над тим, аби залучити державні кошти для облаштування сучасної системи очищення газів», – наголосив заступник голови Київської міської держадміністрації Петро Пантелеєв. Завдяки роботі заводу «Енергія» вже зараз вдається не лише зменшувати обсяги захоронення сміття, а й виробляти достатньо теплоенергії: у зимовий період – для опалення 200 багатоповерхівок, у літній – для гарячого водопостачання у 300 будинків.

Інфографіка взята із "24 каналу"

Інфографіка взята із “24 каналу”

Насправді, в Україні навіть є сміттєпереробний завод. Збудували його ще в червні 2013 року за кошти іноземних інвесторів. Однак, через українське законодавство Рівненський сміттєпереробний завод пропрацював лише 6 місяців, а зараз працює лише як сортувальний. Колишній директор заводу, Святослав Євтушенко, зазначає, що на сьогодні, згідно із законодавством, переробка твердих побутових відходів віднесена до галузі діяльності, яка є на суміжному ринку. Тобто це підпадає під дію антимонопольного комітету згідно з одним законом, і передбачено, що комісія ЖКГ згідно з прямими нормами закону має встановляти тарифи. Проблема в тому, що тарифи ЖКГ може встановлювати лише тим, кого ліцензує. А за законами ліцензування сміттєпереробних заводів в Україні не передбачено. Заборонено переробляти сміття, бо немає чітко окреслених тарифів. Немає тарифів, бо немає ліцензії. А ліцензії немає, бо немає потрібного закону.

В одному з інтерв’ю, координатор молодіжного екологічного руху «Let’s do it, Ukraine!» Андрій Саук на питання кому вигідно, щоб в Україні залишалася така кількість сміття, відповів: «Проблема сміттєзвалищ – це проблема землі. У Львів 42 рази приходили інвестори з пропозиціями вирішення проблеми. Від мерів українських міст інвестори чують лише одне: «Який тут інтерес для мене?»

Для того щоб зменшити кількість сміттєвих полігонів в Україні недостатньо буде ухвалити закон, побороти корупцію, збудувати заводи, налагодити регулярний збір відходів, забезпечити населення контейнерами. Перш за все потрібно «відточити» систему сортування сміття, адже в країнах Європи цьому вчать ще зі школи.

Більшість людей не здогадується про переваги сортування та переробки відходів. Проте лише з однієї тонни макулатури можна отримати 25 тисяч шкільних зошитів. А з 60 кілограм паперових відходів можна виробити стільки ж товарів, як з одного дерева.

Якщо Україні вдасться подолати усі вищезгадані перешкоди, вона зможе покращити не лише екологічну, а й економічну сферу.

Ольга Криса

Ольга Криса – студентка факультету журналістики ЛНУ імені Івана Франка

1 Відповідь

  1. jonfen сказав:

    сортування пластикових пакетів
    https://www.youtube.com/watch?v=vdTi2l7awrw

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Вам сподобається