Назад у рідний клас: що варто перечитати зі шкільного курсу української літератури

1
0

1461435416_Best-Books-To-Get-You-Into-Reading

Для дуже старанних учнів друга половина літа завжди асоціювалась із списком творів, які потрібно прочитати до першого вересня. Пам’ятаю, як зустрічались влітку із однокласниками, і після розмов про море та нових друзів ми перепитували один одного: «А ти вже щось читала?». Після цього можна було почути або захоплений опис однієї з книг, або обурення через твір, який назовсім відбиває бажання читати шкільну літературу. Зараз усе це згадуємо з усмішкою, бо тепер вже дорослі і можемо читати влітку те, що нам заманеться, а не оті нудні старі твори. Щоправда, разом із цією книжковою свободою приходить і усвідомлення, що оті ненависні книжки – це насправді класика літератури, яку має прочитати кожна освічена людина.

Тому для тих, хто лінувався у школі або читав так швидко і багато, що забув геть усе, пропонуємо твори із шкільної програми, які варті того, щоб приділити їм увагу ще раз. Разом із тим хочемо додати, що наші 9 пунктів – це зовсім не вичерпний перелік, а лише суб’єктивна вибірка, яка, за вашим бажанням, може стати чудовим стартом для ґрунтовнішого знайомства із світом української класичної літератури.

Іван Багряний «Тигролови»

Якими б дорослими та розумними ми не намагались бути, ніхто не відмовиться від цікавої пригодницької книжки. А якщо до захоплюючоїісторії додати силу людського духу, гори, кохання та історичне тло, вона миттєво стане світовим бестселером. Або ж зразком української літератури минулого століття, чим і є «Тигролови».

1000252

 

Панас Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні»

Якщо ви справді прочитали цей твір повністю у 10 класі, то отримуйте від нас золоту медаль за героїзм. Адже це, мабуть, найдовший та найбільш заплутаний твір за всі шкільні роки, з яким більшість знайомиться більш ретельно вже під час підготовки до ЗНО. Проте, варто перестати сприймати цей роман, як будинок з багатьма прибудовами і надбудовами (дякуємо, О. Білецький за +1 цитату до ЗНО), і почати аналізувати його глибше. Адже, окрім смішних кличок друзів головного героя та постійного пияцтва, у книжці описана важка доля Чіпки, громадський осуд та численні життєві випробування для усіх героїв твору.

106802_600

“Воли на оранці” Сергій Світлославський

 

Михайло Коцюбинський «Intermezzo»

Присвячуємо цю позицію усім, хто щодня через роботу, навчання чи справи їздить в спекотних та повних маршрутках, хто погано спить через величезний список справ, хто мріє втекти від метушні сучасного світу. Просто виділіть годину часу, візьміть цю новелу до рук, і усе стане на свої місця. Адже після прочитання «Intermezzo» неможливо втриматись і не втекти кудись далеко, де забуваєш про усі справи і відчуваєш, що є тільки ти і природа.

elitefon.ru_8638

 

 

Валер’ян Підмогильний «Місто»

У цьому романі автор описує усе те, від чого хотів втекти герой  попереднього твору. Степан Радченко – це такий самий студент, як і більшість з нас, який мріяв покинути рідне село, вибитись в люди та підкорити Київ. Його амбіції та уявлення про інтелігенцію зовсім не відповідали реальності, і це могло зламати його (та чи зламало?). Хоча нас і Степана розділяють цілих сто років, часто у його поглядах та діях можна впізнати сучасних першокурсників: таких наївних, із величезними очима, але не меншими планами підкорити усе навколо.

15518859

Вулиця Хрещатик у Києві, фото кін. ХІХ століття

 

Іван Франко «Перехресні стежки»

Скільки людину нон-фікшном не годуй, а вона на книги про кохання дивиться. Так чому б не відкласти усі ці «Як створити власний старт-ап» та «10 правил успішного лідера» і пригадати цю чудову історію кохання. Адже кожна з таких історій, особливо, коли її автор настільки талановитий, як Іван Франко – це окреме маленьке життя, яке проживаєш за кілька днів чи годин, радіючи за головних героїв та плачучи разом з ними. Побудьмо трохи сентиментальними цим літом разом із Євгенієм Рафаловичем та Регіною Твардовською.

Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка, вистава "Перехресні стежки" І. Франка.

Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка, вистава “Перехресні стежки” І. Франка.

Коцюбинський «Тіні забутих предків»

І знову ми пропонуємо вам Коцюбинського, але кононівські поля вже змінились на гори, ліси та потічки. Можна бути скептиком, циніком і не вірити взагалі ні в що, але не повірити настільки потужній, щирій і відкритій енергетиці «Тіней…» із нявками, щезниками та чугайстрами неможливо. Це те, що захоплює і переносить у настільки глибокі й дрімучі Карпати, що там, здавалось, ще не ступала нога «чужого». Там лише бігали Іван, Марічка та їхні дроб’єта.

Кадр із фільму "Тіні забутих предків" С. Параджанова

Кадр із фільму “Тіні забутих предків” С. Параджанова

Леся Українка «Лісова пісня»

Завдяки цій драмі-феєрії ви зможете перелетіти із Карпат у старезний, густий, предковічний ліс на Волині. А разом з вами туди переберуться мавки, русалки, потерчата та інша українська міфологічна нечисть із попереднього пункту нашого списку. Та нехай злі сили не турбують вас, щоб ви змогли сповна насолодитись цією неземною любов’ю між Мавкою та Лукашем, адже це саме та історія, яку можна перечитувати багато-багато разів.

LukashMavka

 

Микола Хвильовий «Я (Романтика)»

Кожен раз, перечитуючи цю психологічну новелу, все менше звертаєш увагу на деталі сюжету і все більше надаєш значення загальній картині, яку створює цей твір. І це «побачене» не може не лякати: далекі від життя ідеали, жорстокі методи режиму та, як наслідок, новоутворена пара антонімів – «чекіст-людина». Пропонуємо і вам витратити зовсім трохи свого часу, щоб ще раз пережити і побачити той жах, який, на жаль, не залишився в далекій історії, а живе сьогодні поруч з нами.

hvylevoy_suicyd

 

Григір Тютюнник «Три зозулі з поклоном»

Останній запропонований нами твір – це лише 5-10 хвилин вашого часу. Автору вдалось у мінімальній кількості слів розказати про зламані чи надламані долі кількох людей і не сказати нічого зайвого, щоб не розбавити ці емоції порожньою водою. Новела Григора Тютюнника про біль, сльози, відчай та любов Всевишню, яка змогла піднятись над людською ревністю і заздрістю. Бо лише таке, гідне поваги, кохання може прийняти три зозулі з поклоном, які символізують слова «Забудь, покинь, залиш, відпусти».

1249636331_cuculus_canorus

 

 

Ірина Женчук

Ірина Женчук – студентка факультету журналістики ЛНУ імені Івана Франка

Прокоментуйте

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Вам сподобається