Чи виживають у концтаборах мрійники?

6
0

Логотерапія. Ноогенні неврози. Екзистенційний вакуум. Кількох цих слів достатньо, щоб ви закрили це посилання і продовжили моніторити свої сторінки у соцмережах. Але не варто так поспішати. Доктор Франкл допоможе знайти сенс у цих термінах, що жахають, і у власному житті заразом.

Синенький бестселер із багатообіцяючим написом вгорі палітурки: «Належить до десяти книжок, які найбільше вплинули на життя людей в усьому світі». Віктор Франкл. «Людина в пошуках справжнього сенсу». Автор – письменник-психіатр. Напевно, це найвигідніше поєднання професій в одній особистості. Мені, як потенційному читачу, стало трохи лячно, коли я дізналась про таке «комбо». Ще не дочитала й першої сторінки, а вже точно зрозуміла, що хтось добряче покопирсається у моїй голові.

Віктор Франкл – професор неврології та психіатрії, засновник школи логотерапії. Або як казав Богдан Тихолоз: «Це як наш Франко, тільки Франкл». Його праці називають «найважливішим внеском з часів Фройда, Адлера і Юнга». 1942 року він потрапив до концтабору. Трагічнішої кульмінації розповіді про цю особистість не вигадаєш. Проте він був більше, ніж полоненим, – Франкл намагався на прикладі інших в’язнів та власному сформулювати психологію тюремного життя. Він дослідив так званий синдром «хвороби колючого дроту».

Був номером 119 104. Ніяких імен, особистих історій. Ніяких власних переживань та близьких поруч. Лише шість зловісних цифр. Їх не цікавило, хто ти. Вони хотіли знати лише твій номер.

Віктор Франкл

Віктор Франкл

«Побувавши на нарах», «посьорбавши розведеного супу», «потримавши в руках денну пайку – 150 грамів хліба», Франкл зрозумів (бо таки мусив зрозуміти!) справжній сенс людського існування. Він захоплюється цитуванням Ніцше: «Той, хто знає, навіщо жити, може витримати будь-яке як».

Його книга стала своєрідним набором «лайфхаків». Вона вчить, як перетворити свої слабкі сторони на сильні, показує, як існувати у найскрутнішому середовищі і при цьому залишатися людиною, якій не байдужий захід сонця. Більше того, розгортає цілу науку, не обмежуючи її колючим дротом.

Ось перед вами він. Ходячий мрець. Самі лише кістки – вішалки для лахміття. У голові – мрії про засушену скибку хліба і зім’ятий листочок – майбутній підручник із логотерапії.

У цій книжці ви знайдете більше, ніж шукатимете. Автор говорить про боротьбу із депресією, про можливість подолати пригнічений стан без склянки міцного напою та шприца на подряпаному столі. З тими, хто зараз почав позіхати, можу попрощатися. А кому не вдається побороти безсоння, раджу ще раз пошукати сенс разом із австрійським психотерапевтом.

Головна особливість – Франкл не виступає у ролі лікаря. Він не одягає перед нами білий халат і не вважає своїх читачів хворими. Не вирішує проблеми, а лише радить, як це можете зробити ви.

Табір Освенцим, у якому перебував Віктор Франкл.

Табір Освенцим, у якому перебував Віктор Франкл

Автор описує дослідження, що охопило 7948 молодих людей. На питання, що вони вважають дуже важливим для себе зараз, 16% зазначили – «заробити багато грошей», 78% сказали, що їхньою позачерговою метою є «знайти сенс життя». Це ще один доказ актуальності його праці. Тим більше, сама доля закинула письменника у такі умови, де роздуми над причинами власного існування приходять разом із ударами нагайки роздратованих есесівців.

В принципі, виживання у концтаборі – це вже непоганий сюжет для драми чи документального фільму. Усе це вже давно написано та відзнято. Тема ця обговорена всіма, кому не лінь…

Дуже часто змордованих старшокласників збирають в актовому залі, де й розповідають про трагічні події Другої світової війни, численні жертви та скалічені долі. Але від одного вигляду вже всім набридлого завуча у чорному костюмі глядачі самі відчувають себе заручниками концтабору.

Віктор Франкл знайшов інший підхід до висвітлення тих подій. Дайте тому ж старшокласникові у руки синеньку книжечку, і він одразу «залипне» на назві – «Людина у пошуках справжнього сенсу». Кожен, бодай підсвідомо, поставить на місце тієї людини своє ім’я.

Катерина Паньків

Катерина Паньків – студентка факультету журналістики ЛНУ імені Івана Франка

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Вам сподобається