Диявол носить секонд-хенд, або модно – не означає дорого

2
1
Фото з сайту «Народна правда»

Восьма година ранку. Субота. Львів. Десь на вулиці Городоцькій. У вихідний чомусь нікому не спиться. Біля однієї з будівель «тлумиться» натовп людей різного віку: школярі з великими пакетами «Boss», бабусі з клітчастими сумками, юна леді у взутті на підборах, 16-річні підлітки з колонкою в руках. Тут неважливо, який у Вас соціальний стан та скільки Ви заробляєте. Якщо підійти ближче, великими літерами можна прочитати «СЕКОНД-ХЕНД».

Раніше існувала думка, що в такі магазини ходять лише малозабезпечені особи, які не мають достатньо коштів купувати одяг у дорогих магазинах. Такий стереотип сформувався тому, що секонд-хенди набули своєї популярності у 2013-16 роках, у період, коли рівень прожиття основної маси населення значно знизився. Вже тоді Україна займала третє місце (після Пакистану та Малайзії) за обсягом завезення речей секонд-хенду.

Та зараз ситуація вкрай змінилася. Вживаний одяг купують усі, навіть зірки. Вони розуміють, що саме тут можуть обрати щось, що стане ідеальним доповненням до їхнього гардеробу. Такі унікальні, цікаві, оригінальні речі важко знайти в магазинах. Водночас, цей одяг буде недорогим, часто якісним і ще частіше – за останніми тенденціями моди.

Чому українці обирають «одяг з Європи»?

  1. Низька вартість. Це найбільша перевага цього типу магазинів. Адже речі такої ціни може дозволити собі студент зі своєю не дуже великою стипендією. В середньому, наприклад, піджак коштує 80-90 грн, а футболка – 30 грн. Якщо серйозно «підійти» до цієї справи, написати список того, що потрібно купити і суму, в яку варто «вкластися», й піти у перший день завозу, то можна неодмінно знайти якісний, гарний одяг майже за безцінь.
  2. Брендовий одяг. У секонд-хендах дуже багато одягу від різноманітних брендових виробників, магазинів яких в Україні немає. Тільки нещодавно в Києві відкрили перший магазин «H&M», натомість завдяки секонд-хендам, українці роками одягаються у продукцію цієї марки. Також можна знайти такі бренди як Atmosphere, Zara (ZaraMen), Lacoste, Adidas, Levi`s, Vero Moda, Mexx, s.Oliver, Tom Tailor та багато інших.
  3. Доступність. Мережа магазинів є не тільки у великих містах, але й у маленьких містечках, та, навіть, у селах. Вони поділяються на два типи: перший – одяг на вагу, де платять за кілограм, вартість якого змінюється залежно від того, скільки часу минуло від дня завозу; другий – річ має свою незмінну ціну. Тому кожен може обрати той варіант, який йому найбільше подобається.
  4. Простір для творчості. Саме на секонд-хендах можна знайти оригінальний одяг, взуття, аксесуари. Це територія, де може «розгулятися» фантазія модельєрів та творчих людей. Тут можна купити одяг для тематичних подій, вечірок, фотосесій, втілення божевільних задумів та дизайнерських експериментів. Мантія з Хогвартса, костюм Святого Миколая, Сніжинки, Супермена – кому який образ до вподоби 🙂

Чому значній частині населення України не подобаються «секонди»?

Виховання. Ще з дитинства деякі батьки розповідають своїм дітям про те, що весь цей одяг – брудний, магазини розташовані у підвалах, а продавець – це жінка 50-ти років, в якої ніколи немає настрою. Зараз «комісіонки» (так деколи називають секонд-хенди) – це просторі приміщення з великою кількістю товару та продавчинями, які усміхаються та можуть залюбки проконсультувати кожного, хто потребує допомоги.

Запах. Це насправді проблема. Адже речі з «секондів» мають специфічний запах, якого не так легко позбутися, як здається на перший погляд (перед пранням потрібно замочити кожну річ в суміші нашатирного спирту та теплої води). Проте такий запах – це нормально, адже весь одяг – дезінфікується спеціальним розчином.

Одяг не новий. Ніхто не гарантує, що уся продукція секонд-хендів – повністю нова. Але, насправді, існує дуже багато якісних нових речей у хорошому стані.

Чим відрізняються українські секонд-хенди від польських, знає Світлана Ворончук. Адже у Польщі вона проживає вже шість років. Як і в Україні, тут кожен хоче виділитися, показати оточуючим свою унікальність та оригінальність, епатувати, вразити перехожих. Найкращі «секонди» у Вроцлаві помітно одразу. Речі поділені на категорії за кольорами. Напередодні новорічних свят відкривають спеціальні відділи з карнавальними костюмами.

У великих містах Польщі секонд-хенди – за кожним рогом, в кінці майже кожної вулиці. Більшість одягу – брендовий. Як і в українських «секондах», ціна за кілограм речей у день привозу товару – найвища, згодом її знижують. У найдорожчому «секонді» Вроцлава ціна у перший день – 75 злотих за кілограм. Далі – 65 зл., 55 зл., 45 зл., 35 зл., 30 зл. і в останній день – до 20 зл. Цікавим є те, що завжди, не зважаючи на день, можна знайти речі, які матимуть однакову ціну. Деколи, що не властиво для українських «секондів», привози для менших за розмірами магазинів роблять раз або два на місяць. Довга спідниця коштує приблизно 25 зл., коротка – 20 зл., штани – 25 зл., шорти – 20 зл., короткі сукні – 30 зл., довгі – 35 зл., футболки – 15 зл., а блузи – 25 зл.. Дитячий одяг, як правило, дешевший, в день доставки – всього 10 зл.

І в Україні, і в Польщі секонд-хенди люблять. Купувати тут щось чи не купувати – вибір кожного. Але в будь-якому разі – це нормально. Бо модно і зручно – не означає дорого.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *