Олімпіада 2018 – примарна арена політики

4
0
Фото з сайту netzathleten.de

Фото з сайту netzathleten.de

Якщо ви гадаєте, що Олімпіада кожних чотири роки однакова, то ви глибоко помиляєтесь. Якщо думаєте, що, крім спортивних досягнень, на цих змаганнях нічого іншого не побачиш, ви знову ж таки глибоко помиляєтесь.

Звичайно, дивитися пряму трансляцію та ще й у супроводі монотонних голосів деяких професійних коментаторів не надто захопливе видовище. Та цьогоріч Олімпіада стала важливою подією для всього світу не так через спорт, а (як би це дивно не звучало) через справи політичні. Цього року вона стала для світових лідерів такою собі нейтральною ареною, де не відкрито, але таємно ведеться політична боротьба.

У цьому матеріалі пропонуємо згадати головні політичні скандали та незручні ситуації, які відбулися під час Олімпіади – 2018 у Пхьончхані.

У тривожному очікуванні

На цю Олімпіаду без перебільшень чекали з тривогою, і не варто детально пояснювати чому. Після зимових змагань у Сочі 2014 року (де емблема Олімпіади схудла на одне кільце), естафету прийняли корейці та постановили проводити наступну Олімпіаду у місті, назву якого важко вимовити, а точніше – у Пхьончхані.

Причин для тривоги було вдосталь. Радикальний лідер Ким Чен Ин видається людям таким собі варваром, від якого очікуй чого завгодно. Тож світова громадськість напрочуд здивувалася, коли у січні КНДР заявила, що має намір узяти участь в Олімпіаді. А наступного дня почали говорити про можливі перемовини між двома Кореями, перші за більш, ніж два роки.

Президент США Дональд Трамп у твіттері назвав це, звичайно ж, своїм досягненням (треба ж хоч якось виправдатись перед виборцями), а Олімпіаду розглядав, як чудовий майданчик для перших кроків до довгоочікуваного примирення.

Хвиля оптимізму почала потрохи вщухати, коли у столиці КНДР просто напередодні відкриття Олімпіади провели масштабний військовий парад з танками та балістичними ракетами. Влада Північної Кореї виправдовувала такий жест річницею своїх збройних сил, але всім і так було зрозуміло, що такий парад проводять з однією метою – залякування.

Чим ближче було до дняОлімпіади, тим цікавішою та напруженішою виглядала політична ситуація. У Пхьончхан уже збиралися делегації Ірану, США та Північної Кореї. Перші скандали не змусили себе довго чекати.

Де наші самсунги?

Фото Voanews.

Фото Voanews.

Samsung Galaxy Note 8. Нічого особливого. Всього лишень найновіша модель смартфонів восьмого покоління, яка, ну ніяк, не може вплинути ні на саму Олімпіаду, ні на геополітику в цілому. А виявляється, ще й як може.

Річ у тім, що Samsung веде співпрацю з Олімпійським комітетом. І цього року разом з організаторами Олімпіади компанія мала подарувати всім учасникам новенькі Galaxy Note 8. Смартфони ці були не прості. Samsung пропонував олімпійцям унікальну серію, випущену спеціально на честь Олімпіади. Їх не купиш у звичайному магазині. По суті, це унікальні гаджети, які однак отримали не всі.

Скандал вибухнув тоді, коли іранській збірній відмовили видавати новенькі телефони. Міжнародний олімпійський комітет пояснив це тим, що Іран перебуває у списку країн, що піддавалися санкціям.

Тегеран засудив дії комітету, назвав їх неетичними, виправдовуючи себе тим, що більшість санкцій було знято ще 2016-ого року. Відреагував навіть міністр закордонних справ Ірану, який погрозив викинути свій персональний Samsung та бойкотувати товари цієї компанії по всій країні. Дійшло навіть до того, що до Ірану викликали посла Південної Кореї для встановлення справедливості.

В Ірані продукти Samsung доволі популярні, тому втратити додаткову територію прибутку компанія не ризикнула. У висновку МОК переглянув своє рішення, а іранські спортсмени отримали свої самсунги.

Серед «обділених» очікувано опинилася і Північна Корея через ті ж санкції. Але у випадку з нею непорозуміння вийшло ширшим, а ситуація – куди кумеднішою.

Делегація КНДР діставалася до місця олімпіади судном, на якому закінчилося паливо, тож заправити його потрібно було на території південного сусіда. Південна Корея довго думала, перш ніж допомагати делегації та її судну, оскільки санкції КНДР забороняли передавати багато ресурсів, у тому числі і паливо. Боялися напевно і реакції союзних країн, які ввели такі санкції. Все ж (напевно, пам’ятаючи балістичні ракети на військовому параді) багато санкцій потрібно було зняти, аби делегація КНДР змогла хоча б дістатися до місця Олімпіади. Тим паче, що на відкритті передбачалася безпрецедентна для всіх подія – обидві Кореї обіцяли виступити на змаганнях разом та ще й із єдиним прапором! Ким Чен Ин, як ніколи, був щедрим на «дипломатичні дари». Як наслідок, Південна Корея робила все для того, аби такий настрій у великого лідера залишався якнайдовше. Вона ж навіть взяла на себе затрати на розміщення у Пхьончхані всіх північнокорейських спортсменів. Дозволили навіть горезвісні самсунги. Шкода, що спортсмени КНДР відмовилися від таких подарунків. Напевно, національна гордість не давала цього зробити…або наказ великого лідера?

Корея – єдина?..

На церемонії відкриття всі без винятку чекали одну подію – виходу об’єднаної команди Кореї під єдиним прапором, що запам’ятається світові надовго.

Попереду всієї команди кореєць і його «партнерка по прапору» тримали той самий стяг із зображенням єдиного півострова. Таке видовище можна було побачити останній раз хіба що на Олімпіаді – 2008 року, під час якої, до слова, відносини між братськими країнами відчутно погіршилися. Трибуни із захопленням та радістю гукали до спортсменів, а всі можливі ЗМІ лише й писали про кінець ворожнечі. З’явилися навіть пропозиції висунути олімпійську команду двох країн на Нобелівську премію миру. Коротше кажучи, про це говорили всюди.

За цією церемонією із тих же трибун спостерігали дві делегації, які мали б зустрітися та обговорити деякі питання. Мова йде про представників США та КНДР.

Сестра Кім Чен Ина Фото УНІАН.

Сестра Кім Чен Ина Фото УНІАН.

Окрім спільного виходу та стягу, несподіванкою для світової громадськості стала поява сестри Ким Чен Ина, Кім Е Чжон у делегації. А черговим шоком виявився її заклик главі Південної Кореї відвідати КНДР та зустрітися з братом. Така пропозицію висунув сам Ким Чен Ино, що знову ж таки не може не дивувати.

Взагалі, лідер КНДР вчинив досить хитро, відправивши замість себе на олімпіаду свою сестру. Таким чином він досить гнучко відвів увагу від себе та заповнив весь інформаційний простір Кім Е Чжон. Більше ні слова про балістичні ракети, ні слова про військові паради та жертв режиму. Майже всі світові видання, ніби спеціально на ласку Ким Чен Ина, писали лише про неї: про дивовижну сестру корейського лідера, забувши, що вона ж – глава Трудової партії у справах агітації та пропаганди (до прикладу, на одному лишень Reuters їй присвячено більше, ніж п’ять статей).

Після цього лід почав танути, а світові ЗМІ трубили про можливе покращення у відносинах між двома Кореями. Робити поспішних заяв ніхто ще не хотів (як-не-як поїздка у КНДР – справа вельми небезпечна), але зі свого боку Президент Південної Кореї пообіцяв покращити відносини з Ким Чен Ином та наблизити час миру.

У цій ситуації досить «сильним» жестом став вчинок віце-президента США Майка Пенса, який не пішов на урочисту вечерю, присвячену відкриттю Олімпійських ігор, де він мав сидіти за одним столом з представниками Північної Кореї. Замість «теплих розмов» з привітною сестричкою Ким Чен Ина віце-президент США разом із дружиною зустрівся із жертвами репресій деспотичного режиму в КНДР. Про це він написав у своєму Твітері.

«Для мене та Карен було честю зустрітись з жертвами репресивного режиму Північної Кореї. Ми почули болісні історії втікачів, які заради свободи ризикували загинути і покалічитись».

Мельдоній замість прапору та гімну

Напевно, лише лінивий у соцмережах не висміював по-справжньому ганебний вихід російської команди на Олімпіаді без триколору та гімну. Заборонялися найменші ознаки російського прапору навіть на формі Олімпійської збірної. І це більше ніж просто удар – це справжня рана, яку російський народ довго не забуде.

Олімпіада для Росії – хороший майданчик, аби розвинути у своєму народові ту пиху та гордість, за якою люди не помічатимуть бідності, кризи та диктаторської влади. Для росіян перемога їхніх спортсменів – черговий доказ непереможності «великой да необъятной». Та після ряду допінгових скандалів та звинувачень (які, до слова, виникали і 2014 року) Росії висунули ультиматум: або виступати без прапора та гімну, або не виступати взагалі.

В одну мить ситуація покращилася. У збірної Росії з’явилася перша золота медаль (про що, до речі, теж писало підозріло багато світових ЗМІ), а для Москви ця перемога могла стати черговим приводом до гордості (щось на кшталт «а от нас гнобили, а ми їм все одно показали!»). Але і цей тріумф тривав недовго. Вже незабаром призера Олімпіади, Олександра Крушельницького, звинуватили у застосуванні допінгу. Тест був позитивним, в організмі спортсмена знайшли сліди мельдонію.

Сам спортсмен усе заперечив, а пізніше виголосив високопатріотичну промову про всю несправедливість, з якою він стикнувся:

 «Мне очень жаль, что историческая победа российского керлинга стала сейчас предметом допингового скандала, который наносит огромный вред нашему виду спорта и всему российскому спорту в целом. Вместе с тем, готов открыто утверждать, что никогда, ни разу за то время, что занимаюсь спортом, я никогда не пользовался запрещенными препаратами и какими-либо иными нечестными способами ведения спортивной борьбы».

Фото з Depo Сектор.

Фото з Depo Сектор.

У відповідь МОК пригрозив, що Росія ризикує опинитися поза церемонією закриття змагань, що стало справжнім плювком у «чутливу русскую душу». Додаючи до цього чутки про погане здоров’я Путіна та поразки російських найманців у Сирії, для населення Федерації складається зовсім неприваблива картинка, яку важко буде приховати. Звичайно, революції у Москві ми не дочекаємося (ЗМІ у Росії виконують пропагандистську роботу на славу), але гіркий осад усе ж залишиться.

Політична Олімпіада

Як наслідок, на Олімпіаді вже відбулося багато, на перший погляд, не вартих уваги, але все ж досить важливих подій, наслідки яких ми можемо побачити незабаром, або ж найближчим часом.

Наприклад, приїзд сестри Ким Чен Ина цілком може покласти початок більш дружніх відносин між двома Кореями. Зняття деяких санкцій на час Олімпіади 2018 може перетворитися на зняття санкцій назавжди. Америка вже хвилюється з цього приводу та застерігає Південну Корею від необдуманих рішень, намагаючись і далі продовжувати санкційну політику щодо Ким Чен Ина, не довіряючи його підозріло дружньому ставленню. Як-не-як, але саме Південна Корея була плацдармом для американського впливу у Тихому океані, де спільно з тією ж Південною Кореєю американці проводили військові навчання, і втрачати його – зовсім невигідно.

Горезвісні Самсунги іранці теж не забудуть. Цей скандал лише підлив масла у вогонь американсько-іранських відносин, які останнім часом перебувають не в найкращому стані.

А виступ збірної «Володарі кілець»… Що ж, дивним чином цей провал разом з допінговим скандалом збіглися з поразками росіян у Сирії. Може, це якось вплине на вибори президента Росії? А хоча…кого ми обманюємо? Результат і так уже відомий.

До наступних зимових ігор чекати чотири роки. Ось і поглянемо, що за цей час зміниться, і які політичні теми будуть актуальні вже 2022.

Петро Козак

Петро Козак – студент факультету журналістики ЛНУ імені Івана Франка

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Вам сподобається