Сучасні митці еротичної фотографії

10
0
Фото Юлії Гамової
Фото Юлії Гамової

Сьогодні ми знову торкнемося пікантної теми ню-фотографії і спитаємо професійних фотографів з великим досвідом роботи про особливості, переваги і специфіку жанру ню.

Оголена натура в творах мистецтва з’явилася не в ХХ столітті і не на світлинах. Епохи Ренесансу й бароко дали десятки відомих художників (Леонардо да Вінчі, Тіціан, Рубенс та інші), які заповнювали свої полотна сотнями оголених тіл. Втім, це класики живопису, а що ж нам покажуть сучасні класики художньої фотографії жанру ню?

Пітер Пауль Рубенс. Вакханалія (~1615)
Пітер Пауль Рубенс. Вакханалія (1615)

Перша учасниця нашого опитування – Юлія Гамова, фотомитець із величезним досвідом фотографування жінок, родом із південного міста Миколаїв. Її твори відрізняються від робіт інших фотографів тим, що всі виконані в одному кольоровому діапазоні – пастель. Немає яскравих надривних кольорів, усе дуже витримано, тому й упізнавано – стиль. Та в основному в портфоліо Юлії не колір, а чуттєві чорно-білі знімки.

jgamova-cit

– Пані Юліє, Ваші фото у стилі «кіно» зачаровують! Всі йдуть до Вас, щоб сфотографуватися не так, як хочуть вони, а щоб подивитися, як їх побачите Ви у своєму об’єктиві! Це дуже цінно! Звідки ж Ви черпаєте натхнення? Чому берете фотоапарат і йдете фотографувати ще і ще?

– Беру фотоапарат і йду фотографувати ще, ще і ще, бо не можу без цього жити! Це правда. Лише один день без улюбленої справи – і в мене починається «ломка». А найбільше надихають самі люди, бо кожне обличчя, кожен образ людини – він такий привабливий, такий самобутній і неповторний, і це хочеться закарбувати. Також атмосферна місцевість, гарне світло викликають невгамовне бажання знімати. Велике значення для мене мають роботи великих майстрів фотографії: тільки-но торкнешся до прекрасного, і починається свербіж у кінчиках пальців – потрібно чимскоріш творити! І так кожного дня.

– Чому деяких гостей своєї студії Ви фотографуєте в одязі, а деяких – без нього? Це побажання моделей чи Ви, як творець, вирішуєте це самі?

– Я завжди дослуховуюсь до бажань своїх жінок. А всі жінки бажають бути роздягнутими, та не всі зізнаються у цьому навіть собі. Тут потрібно дуже тонко розуміти, хто вже готовий піти трішечки «за», а хто ще зріє. У мене є такий чарівний дар: я ніколи нікого не роздягаю, я пропоную прибрати зайве, те, що може зіпсувати естетику кадру, природність тієї миті, яку ми хочемо зберегти. Іноді це виходить зовсім незаплановано, несвідомо, так би мовити, тому що кожна жінка потребує бути привабливою, сексуальною, бажаною, і я можу дати їм це відчуття. Чом би й ні? Я хочу принести їм задоволення, а вони прагнуть, щоб я це зробила.

« 1 of 5 »


– Як правильно «подати» фото еротичного змісту? Щоб не було надто похабно, але й не виявилося скучним і прісним, а головне – у вашому стилі?

– Найголовніше – не переборщити. Усе залежить від фотографа, його внутрішнього розуміння межі між еротикою та вульгарністю. Наприклад, я вважаю, що має бути якась загадковість, не повна оголеність, а трішечки недомовленості, натяк. Я волію, щоб жінка у своїй відвертості вабила своєю гідністю. Оголена гідність – ось так! І коли збережена честь та самоповага – вульгарності немає місця.

– Чи відразу до Вас ідуть із побажаннями зробити ніжні еротичні фото? Чи це відбувається після однієї-двох зйомок з цією людиною?

– Підсвідомо мої моделі готові до того, що я їх «роздягну». Якби вони так сильно цього лякалися, то не обрали б мене, або чоловік не відпустив би. Але ж насамперед саме чоловіки й наполягають на тому, щоб зробити світлини у мене. Буває, що конкретно йдуть за еротичними фото, буває й таке, що моделі прагнуть більшого, ніж я можу зробити, бо я естет і гостро відчуваю фальш. Але для знайомства мені потрібно лише 10 хвилин. Після цього людина отримує те, за чим прийшла, і не потрібно чекати на другу чи третю зйомку. Третього разу ми вже фотографуємося вдягненими.

– Як розкрити людину перед камерою? Які Ваші методи?

– По-перше – впевненість у собі. Якщо людина відчуває, що потрапила до професіонала, то вона вам довіряє. Довіра – це головне. Будьте спокійними, усі ваші проблеми залишайте поза зустріччю з моделлю, бо ваш неспокій перетече до неї, і нічого путнього з цього не вийде. Гарний настрій – запорука гарного результату. Далі – поважайте свого гостя, створіть комфортні умови для зйомки. І компліменти, щирі компліменти – це жива вода для вроди людини, від якої вона квітне ще більше. Я закохуюсь у кожну свою модель. Не раз чула: «Ви так дивитесь на мене, ніби справді захоплюєтесь!» А так і є, так і є… Відчуваючи себе красивою і бажаною, людина справді розкривається перед камерою.

– Чи були якісь проколи на зйомках, коли щось ішло не так, як задумувалося? І як Ви з них виходили?

– Для мене «щось йде не так», коли я бачу в очах навпроти недовіру. Але ж я розумію, що це недовіра не до мене, як майстра, це внутрішні страхи і комплекси людини, сумніви щодо своєї зовнішності, що вона безглуздо виглядає в деяких позах. Потрібно бути психологом, мати терпіння й бути завжди дуже уважним до свого гостя, максимально викладатися – це без обговорень. І тоді «проколів» не буде. А якщо щось буде йти не так, як задумувалося, – то ви це просто повертаєте на свою спільну з гостем користь.

– Порадите щось початківцям у цьому стилі?

– Я порадила б спочатку навчитися знімати щось так добре, щоб ви собою були задоволені, а потім вже йти в «цей стиль». І не знімайте «ню» надто довго, переключайтеся.

Починайте з портретів, нехай людина вам довіриться, використовуйте аудіо канал (я завжди працюю з класною музикою). Працюйте завжди на результат і пам’ятайте, що в цьому танці – ви ведучий партнер.

Більше порад і прийомів можна почути, побачити і застосувати, відвідавши мiй майстер-клас «Художній портрет», з яким я розпочну тур Україною вже цього року. Слідкуйте за новинами й анонсами в Instagram та Facebook.

* * *

Наступний митець у жанрі ню – львівський фотограф Володимир Стадник.

Stadnyk-cit

– Коли Ви зробили перше фото у жанрі еротичної фотографії?

– Цим жанром, напевно, захоплюються всі чоловіки – і фотографи, і глядачі :). Хоча й дівчата не менше… Перші фото, думаю, – то була білизна чи щось таке. Ну і трохи ню. Це приблизно 2008-2009 роки. Піддослідними кроликами були найсміливіші дівчата серед моїх знайомих.

– Як ви прийшли до цього жанру? Кимось або чимось надихалися?

– Я фотографував усе підряд, як тільки дістався до цифрового формату. Але робота з людьми приваблювала найбільше. Еротична фотографія цікавила своєю недоступністю і, звичайно ж, певну роль відіграла чоловіча природа. Не буду цього приховувати, інакше це буде відверта брехня. То вже згодом я зрозумів, що під час зйомки думки про те, як краще побудувати кадр і вигідно показати модель, – повністю витісняють всі інші хвилі.

Інтернет уже був доступним, тож сайтів, на яких можна було надихнутися, не бракувало. Хоча, може, і бракувало якихось спільнот, де були дійсно вартісні фото, а не жорстка еротика чи взагалі якийсь повний шлак. Конкретних авторів зараз вже не згадаю. Думаю, це не дуже суттєво, бо завжди можна вчитись і брати щось цікаве у різних людей: і у метрів справи, і у новачків.

– Як «розкрити» людину, щоб у неї не було відчуття, наче вона під прицілом?

– Не треба в неї цілитись фотоапаратом :). А якщо серйозно, то єдиного «рецепту» я все ще не знайшов, хоч і досить давно працюю в цих напрямках. Простіше, коли людина з тобою знайома тривалий час. Початківцям слід мати це на увазі. А хто вже має велике портфоліо, то воно може бути аргументом для моделі прийти саме до тебе, навіть якщо вона вперше дізналася про тебе в інтернеті.

Щоб усе виглядало якомога природніше, треба подружитися з людиною. Знайти якісь спільні теми для розмови. Тематика зйомки теж має бути цікавою для обох, щоб хотілося працювати над кадром.

Слід навчитися дивитись на дівчину в кадрі як на модель, а не як на дівчину перед сексом. Цим, напевно, грішать усі початківці. Є одна штука, яка мене мучить: з такими зйомками я надто мало виходжу зі студії. Але саме в студії їх найпростіше проводити, бо немає сторонніх людей, спостерігачів, «помічників». І для непрофесійних моделей найкраще пасують інтер’єрні студії, їх власна оселя чи гарні готелі. Зрештою, студійне світло «слухняніше», ніж природне. Ним легше керувати, щоб правильно реалізувати свій задум.

« 1 of 5 »


– Чи були у Вас якісь «проколи» в цьому жанрі? Може, обурені чоловіки приходили і просили видалити фото? Чи щось смішне та неординарне?

– «Проколи»… Йдеться про невдачі у зйомці? Не пригадую нічого такого. Щодо чоловіків та видаляння фото, то певний досвід з цим у мене є. Перші фотозйомки я робив без модел-релізу. Тому модель, яка не підписала вам дозвіл на публікацію її фото, легко могла просити/вимагати витерти всю вашу важку роботу (зйомка, обробка) з усіх соцмереж чи сайтів. А от коли перед зйомкою підписуєш договір – тут уже ти маєш вагомий пріоритет. І видаляти фото чи ні – вирішує фотограф. Ще є варіант викупити старі фото оголеної моделі, які «напрягають» чоловіка чи нового хлопця… Але навіть якщо я їх витру, не факт, що вони вже не розлетілись по інтернет-мережі. Тому краще радіти, що твоя дівчина мала сміливість та змогу зробити собі гарні фото. А може завдяки цим фото хлопець і звернув увагу на свою майбутню дружину? Теж варіант! (Це не припущення, таке було насправді).

Ще одну зйомку видалив, бо написала старша дружина якогось араба і попросила витерти сороміцькі фото молодшої жінки їхнього спільного чоловіка. Я витер, але тільки тому, що не було модел-релізу.

Зі смішного… Напевно, варто згадати, як одного разу бабуся привела свою внучку (19 років) на зйомку. Щоб побачити фотографа особисто. Хоча зйомка була в білизні, у найманій студії з адміном та асистентом. Внучці, звісно, було трохи незручно. Але це дало змогу всю зйомку бути на позитиві.

– Вас часто просять не публікувати фото?

– Не дуже часто, але буває. Може з 10 зйомок – одна приватна. Для зручності клієнтів ми ввели таку платну опцію, як «приватність». Особисто я не дуже люблю цю опцію, але й людей треба розуміти. Ситуації бувають різні.

– Ви працюєте зі своєю дружиною. Чи буває таке, що якусь зйомку Ви навмисно віддаєте їй? Чи розділяєте моделей гендерно?

– Щодо зйомок з інтим-настроєм, то модель сама вибирає, з ким працювати. Наталя, звичайно, має більше переваг як жінка. Але я тішу себе думкою, що чоловіки все-таки по-іншому бачать жінку і, можливо, ті моделі, які йдуть до мене, хочуть себе побачити саме з чоловічого боку. Передавати зйомку один одному без згоди замовника ми не можемо. Деякі зйомки, до речі, відпрацьовуємо разом (хіба модель проти присутності чоловіків на зйомці). Бачення і стиль у нас різний, на мою думку. Гендерного поділу не практикуємо. Якщо і є охочі хлопці, то переважно вони записуються на зйомку до Наталі. Логічно :).

– Кілька слів про найголовніші правила при зйомці оголеної натури: як підготуватися, який образ підібрати дівчині чи жінці?..

– Мої зйомки діляться на замовлення та особисті творчі проекти. Схема однакова як для ню, так і для звичайних фотосесій. Якщо йдеться про замовлення, то уважно слухаю всі побажання й готую приблизний референс для зйомки. Щоб модель бачила план зйомки і щоб легше було налаштуватися на певну тематику. Крім того, маючи орієнтовні приклади, можна швидше підібрати одяг, аксесуари.

Для творчих зйомок схема працює навпаки: щось придумав, а тоді шукаю моделей. Бажано творчих в душі, сміливих і гарних. Найвідоміші мо довготривалі фотопроекти – «Воскові тортури» та «Пудра».

Образи для жінок чи дівчат пропонуємо відповідно до статури, віку, характеру. Також активно використовуємо всі можливості пост-обробки. Цим ми завжди заспокоюємо надмірно схвильованих і зациклених на своїх недоліках клієнтів.

* * *

Наступний герой-естет у нашій добірці найкращих фотографів у жанрі ню – Володимир Нечипоренко. Дівчата на його фотографіях виглядають абсолютно незвично – як вони кажуть, «такими себе ще не бачили». При цьому Володимир фотографує абсолютно безкоштовно, заради творчості, у час відпочинку між роботою та тренажерним залом, беручи за оплату лише смаколики до чаю. Його називають «думаючим фотографом». Оголена людина в кадрі – це плацдарм для обговорення і, не виключено, чийогось засудження. Але Володимиру вдається показати тіла в такому ракурсі, що фото викликають надзвичайно широку гаму емоцій. Це не еротично, не «сексі», це – естетична насолода.

Nechyporenko-cit

– Ти займаєшся фотографією дев’ять років, шість із яких працюєш з оголеною натурою. А що було три роки до цього?

Фотографував усе поспіль, просто шукав себе. Не вважаю, що старі фото мають якусь цінність. Та й перша зйомка ню відбулася не тому, що я все продумав і щось хотів від цього. Просто мені це було цікаво. Подобається тіло та гра світла на ньому. Одяг мені заважає, я не можу фотографувати в ньому, все має бути природно.

– У тебе світлини не такі, як у всіх. Там нічого не приховаєш. Як це «їдять» люди?

– Є таке поняття, як «культура глядача». Часто-густо люди просто не можуть пройти повз, не вставивши своїх п’ять копійок, не висловивши свою думку, не похизувавшись своїми високими моральними принципами. Вважаю, що для того, аби критикувати щось, людина має сприймати фотографію абстрактно, бути «обізнаним глядачем», який бачив багато, і його сприйняття не обмежується тим, що він просто бачить дівчину, яка дивиться в кадр, її сідниці і груди. Він дивиться глибше і розуміє більше.

« 2 of 5 »


– Для кого ти фотографуєш?

– Фотографую для свого задоволення, але не виключно ДЛЯ СЕБЕ, інакше я б ці фотографії складав у ящик. Не шукаю сторонньої критики, мої робити розраховані на людей, які люблять СПРАВЖНІХ жінок. Мені подобаються їхні складочки на животі, лобкове волосся і повна природність обличчя, тіла. Я не хочу бачити ляльку. Якщо жінка любить своє тіло, воно прекрасне.

– Як відбуваються твої зйомки? Де береш моделей?

– Є люди, які не розуміють мої фото, тому що на них звичайні люди, не моделі. Зйомки проходять весело, у перервах ми п’ємо чай, їмо печиво, розмовляємо. За дві-три години я роблю не більше семи фото. Не тому, що я економлю плівку. Всі фото мають максимально відрізнятися, перерва потрібна для того, щоб відновити контакт і придумати нові пози. Жінки відразу роздягаються, щоб звикнути до цього стану. Через півгодини вони цього вже не помічають.

– Чи були колись проблеми з хлопцями\чоловіками\батьками?

– Одній моделі мама порадила сходити після зйомки до церкви (усміхається. – Авт.). Ні, проблем не було. Я завжди прошу, щоб жінки це узгоджували з рідними, тому що я ці фотографії виставляю напоказ, якщо вони мені подобаються. Фотографувати ж виключно для їхнього архіву не бачу сенсу. Буває, що жінка не хоче фотографуватися, бо соромиться. Це зрозуміло. Зовсім інше, коли їй забороняють. Це її тіло, і ніхто не може вирішувати замість неї… Не всі люди просто дійшли до цього. Можливо, чоловіки не хочуть, щоб їхню жінку «розгадували» всі охочі. Насправді ж загадка жінки – не статеві ознаки. Якщо я бачив людину оголеною, зовсім не значить, що я пізнав її глибше.

– І часто люди самі пишуть тобі і просять про зйомку?

– Не часто. Це ж відверто дуже, я сам пропоную. Повні жінки погано йдуть на контакт, бояться, мабуть, коментарів… Хоча, коли я працюю, то захоплююся жінкою, кажу їй, яка вона красива. Жінка має відчути, що вона не сексуальний об’єкт, а точка натхнення.

* * *

Завершує наше експрес-опитування Марта Сурко – фотографиня еротичного жанру зі Львова. Ніколи не знаєш, чого очікувати від неї – настільки неординарні й цікаві її ідеї.

– Коли і за яких умов Ви зробили своє перше усвідомлене фото як художник? Це сталося в один момент чи приходило до Вас поступово?

– Це не може бути, як в якійсь іншій роботі, що от це фото – перше і усвідомлене. Все йшло методом спроб і помилок, все давалося важко, потрібно було формувати свій смак і навички. Але це мені подобалось. Перші більш-менш впевнені кроки припадають на 2011 рік. Мені було 16 років, і я знімала художницю в стилі ню. На той момент це були сильні портрети, відкриті, нічого вульгарного, просто оголена й чиста душею художниця.

– Зйомка ню відрізняється від звичайних сімейних або весільних фото. Як поводитися з людиною, щоб вона розкрилася? Як це робите Ви?

– Я знімаю багато і ню, і комерційних. Зйомка ню – це не цензура чи щось табуйоване (у нас просто така культура), це тіло, яке красиве у всіх, просто треба вміти це передати. З будь-ким на зйомці я намагаюся створити комфортну обстановку. Все дуже залежить від характеру людини, від її почуттів у момент зйомки. Є складні ідеї, які важко втілити (фінансово чи фізично), але поступово я до них йду. Намагаюся багато дивитись, читати, надихатися. Тоді й приходять ідеї.

« 1 of 5 »

 

[wp-rss-aggregator source=”3257″ limit=”4″]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *