Не стріляйте в зайця! Він сам заспокоїться, коли матиме досить!

3
0

15207821_1226784024025896_562889408_nНещодавно відомий індійський йог і містик Садхгуру засудив «безвідповідальну репродукцію людства» та заявив про необхідність припасувати населення Індії до наявних ресурсів. У Нігерії газета This Day назвала неконтрольований приріст населення «бомбою уповільненої дії» та попередила про страшні наслідки. Про те, як нагодувати нові мільярди людських особин, задумується китайська Женьмінь жибао.

У XXI ст. це переважно міське населення, приріст якого ми фізично відчуваємо на собі: у маршрутках робиться все тісніше, черги стають усе хвостатіші, а затори на дорогах – все безнадійніші. У людей, які звикли бачити навколо себе простір, а не вдихати випари людських тіл, нездорова атмосфера тисняви вулиць, площ, базарів, вокзалів, метрополітенів великих міст часто розвиває мізантропічні нахили.

Стрімкий ріст населення планети – явище нове. В часи будівництва єгипетських пірамід у світі жило близько 30 мільйонів людей. Знадобилося кілька тисячоліть боротьби з вірусними хворобами та антигуманними звичаями, щоб на 1960 р. розмножитися до 3 мільярдів, а вже на сьогодні – до 7 з половиною мільярдів. Усе це не минулося нашій планеті просто так.

Емансипувавшись від природи, людина негайно почала плювати їй в душу: різко потіснила т. зв. братів наших менших, повирубувала ліси, позабруднювала водойми, понароблювала сміттєзвалищ, спробувала розвернути сибірські ріки і навіть взялася полювати на горобців у рамках китайського т. зв. «великого стрибка». У Сполучених Штатах ЩОДНЯ викидають 130 мільйонів пластикових пляшок (тобто 47 мільярдів на рік). Найбільш завбачливі із тих, хто викидає ці пляшки, попереджають про скінченність природних ресурсів – не лише корисних копалин, а й кисню, води та їжі.

Навіть оптимісти, такі як Ганс Рослінґ, які не вважають ріст населення планети проблемою і обіцяють його припинення, все одно стверджують, що до 2100 року кількість жителів Африки зросте з одного мільярда до чотирьох, у той час як населення Заходу повільно скорочуватиметься. Щоб відчути цю тенденцію більш наглядно, зауважимо: вже до 2050 р. Уганда ПОТРОЇТЬ кількість своїх жителів, в той час як населення України скоцюрбиться до 36 млн.

Це означає, що наші нащадки житимуть у геть іншому, не схожому на наш, світі, в якому азіати й африканці складатимуть 80% планетарного населення. Цілком імовірно, міграційні процеси у цьому світі, спровоковані пошуками їжі та води, спричинять глобальну багаторівневу кризу та перерозподіл ресурсів між старими й новими народами, у порівнянні з яким теперішня криза біженців видаватиметься дитячою забавкою.

Кількісне зростання людини на планеті можна простежити через еволюцію заячої присутності у творах мистецтва, адже заєць, відповідно до багатьох міфологічних та символічних трактувань, – символ плодючості.

«Заєць» (1502) Альбрехта Дюрера

«Заєць» (1502) Альбрехта Дюрера

«Заєць» Дюрера (1502 р.) – пам’ятник епосі гармонійного співжиття людини з природою (населення планети – 458 млн).

«Годівля кроликів». Фредерік Морган

«Годівля кроликів». Фредерік Морган

Аж до кінця XIX ст. триває період милих пухнастих зайчиків. На кшталт тих, що їх годує героїня Фредеріка Морґана (населення планети – близько 1,5 мільярда).

«Заєць» Юрґена Ґьортца

«Заєць» Юрґена Ґьортца

«Заєць» Юрґена Ґьортца (Jürgen Goertz), установлений в Нюрнберзі у 1984 р. –  виснажений, принишклий, переполоханий тим, що накоїв. У нього погляд Адама після гріхопадіння, з-під його виснаженого тіла вислизають плоди його діянь – малі зайчата (населення землі – 4,8 мільярда).

Заєць-людожер Адама Трбушека

Заєць-людожер Адама Трбушека

Нарешті – заєць-людожер Адама Трбушека (Adam Trbušek) із чеського міста Плзень (2015 р.). Як бачимо, за останні десятиліття він суттєво змужнів, набрався сил, втратив почуття міри і перетворився з блага людської цивілізації на її проблему (7,4 мільярда людей).

У неділю о 19:22 вечора годинник на world population clock сказав мені, що у світі живе 7 465 687 641 людей. У понеділок о 12:59 я знову зайшов на сторінку годинника і побачив, що населення планети зросло на 167 402 особи. За якихось 17 з половиною годин глобальний приріст значно перевищив теперішню кількість жителів у Сихівському районі м. Львова. І все це наробив отой плзенський заєць…

А тепер серйозно.

Відомими прихильниками скорочення населення планети є такі впливові люди (серед багатьох інших), як Девід Рокфеллер, Білл Ґейтс та Тед Тернер. Начебто занепокоєні шкодою, яку людина завдає навколишньому середовищу, вони (вкрай рідко, АЛЕ) заводять мову на такі теми, і це не може не непокоїти. Мої невдоволення натовпами і сміттєзвалищами – радше емоційні: я висловлюю їх у газеті «Креденс», але я НЕ пропоную скорочувати населення, я бажаю всім жителям планети довгого і щасливого на ній перебування (просто нехай свинять менше). На відміну від мене, названі вище пани мають ресурси для реалізації своїх задумів.

Показово, що ті, кому справді шкода черепах, які давляться корками від пластикових пляшок, не заводять мову про необхідність скорочення населення. Ні, це прерогатива тих, які мріють всобачити кожному з нас по чіпу, але розуміють, що з одинадцятьма мільярдами зробити це буде непросто.

Війни, епідемії, біологічна зброя – ось найочевидніші способи, до яких вдаватимуться новоявлені господарі планети задля вирішення поставленого завдання. Це надає нового контексту нагнітанню передвоєнної атмосфери навколо Сирії, України, Південнокитайського моря, пробним номерам зі свинячим та пташиним грипами, вірусом Зіка. Усе це неспроста і може мати подальший розвиток. Питання лише за тим, як організувати процес скорочення максимально безпечно для елітарних груп, багатодітні сім’ї яких постраждати не повинні.

Спроби контролювати популяцію людей у глобальному масштабі (тобто кожній жінці на планеті вказувати, скільки їй слід народжувати) – не лише бузувірські, але й безперспективні. Населення молодих динамічних народів глобального Півдня росте так стрімко не тому, що просвітителі з Півночі ще не встигли розповісти їм про контрацептиви, а через свою непогамовну життєву енергію, вагітну великими звершеннями. Це означає, що гряде нова доба, із новими масштабними викликами, на фоні яких жалітися на переповнені маршрутки надто вже дріб’язково…

Юрій Мельник

Юрій Мельник – доцент кафедри зарубіжної преси та інформації ЛНУ імені Івана Франка

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Вам сподобається