Медицину реформують, а гроші направлять за пацієнтом

6
0

Сьогодні в Україні відзначають День медика. Останнім часом тема медицини постійно на слуху через впровадження нової реформи в цій галузі. Соціально активні користувачі Facebook навіть влаштували флешмоб #вимагаюмедреформу, і ділилися власними історіями та очікуваннями від змін у лікувальній сфері. Верховна Рада проголосувала за законопроект, згідно з яким українська медицина має змінюватися на краще. Довкола самого документа досі вирують пристрасті: противники називають його «сирим», а лобісти медичної реформи вказують, що для впевненої ходи реформи потрібні й інші закони. Багато пристрастей, та мало роз’яснень. Отож, що чекає медицину і пацієнтів у найближчому майбутньому?

Перший крок

Щоб українська медицина почала якісно змінюватися, народні депутати мали ухвалити два законопроекти: «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів» і «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України». Проголосували поки що тільки за перший, він був підтриманий парламентом у першому читанні 8 червня.

Головний акцент змін, поставлений командою в.о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун, – відмова від адміністративного керування фінансуванням медицини і перехід на визнану у світі модель – «гроші за пацієнтом».

Основні пункти змін: реалізація медичної політики буде передана від МОЗ до нового держоргану; фінансування лікарень і оплату праці лікарів переведуть на конкурентні умови (не «ставка» за саме існування лікаря, а плата за конкретну виконану якісну роботу). Сільська медицина перестане бути неіснуючою і недоступною; медзаклади отримають нову форму господарювання – некомерційні підприємства, які належать громадам; пацієнти одержать прямі виплати від держави на лікування.

Що змінює реформа?

Для держави медичні зміни ознаменуються появою нової інституції – Національної служби здоров’я України. Головне завдання – розділити ролі: розробка політики здоров’я залишається у МОЗ, а реалізація цієї політики перейде до НСЗУ.

За словами Уляни Супрун, це буде «сильний національний закупівельник», який від імені людей оплачуватиме медичні послуги надані за міжнародними протоколами. І якщо ці послуги повністю сплатили за реальними ставками, але надали неякісно, або у пацієнта вимагають хабарі, то клініка залишиться без контракту з НСЗУ.

Що обіцяє пацієнту держава?

Запроваджується поняття «державного пакета», що означає гарантовану оплату певного обсягу медичних послуг у екстреній, первинній, вторинній (спеціалізованій), третинній (високоспеціалізованій) та паліативній допомозі.

При цьому передбачається, що гарантована повна оплата необхідних медпослуг та ліків надаватиметься при екстреній, первинній та паліативній меддопомозі. Зокрема, на «первинці» пацієнт гарантовано може розраховувати на діагностичні процедури та лабораторні дослідження, скринінгові обстеження, профілактичні заходи.

Що чекає на медзаклади?

Лікарня отримуватиме кошти з бюджету за виконану роботу. Скільки лікарів працювали і скільки коштів отримав кожен лікар за кожного пацієнта – оце і буде сума фінансування лікарні. Питання призначення і звільнення лікарів та розміру їхньої плати вирішуватиме сама лікарня, незалежно від форми власності. Законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань охорони здоров’я» вже підписаний Президентом і дозволяє медзакладам перейти на нову форму господарювання – некомерційних підприємств, що належать громадам.

Сільська медицина

Сімейні лікарі отримуватимуть прямі виплати за кожного пацієнта. У розрахунках спершу фігурувала цифра 210 гривень за одну людину, але МОЗ обіцяє збільшити її до 300 гривень, якщо вдасться запустити реформу у липні. У випадку бюджетних змін, на які розраховує команда МОЗ, наступного року ця цифра може бути збільшена до 400 гривень.

ФАПи у віддалених селах не закриватимуть, але наголос ставиться на тому, що фельдшер там співпрацюватиме з сімейним лікарем, який регулярно прийматиме пацієнтів. Завдання місцевої громади – організувати амбулаторію, житло та авто, а НСЗУ заплатить лікарю за якісне медичне обслуговування кожного пацієнта.

Основним джерелом фінансування буде держбюджет. Хоча у МОЗ шукають й інші джерела – донорські кошти, розглядають і систему добровільного медичного страхування.

Загрози

Законопроект, який має запустити нову модель фінансування, наразі депутати відхилили. А без нього ніяких змін не відбудеться, наголошують у МОЗ, бо не буде коштів. Нинішня команда міністерства пропонує нову систему: всі кошти, які на рік виділяються у бюджеті на лікування українців, мають розподілятися за простими та єдиними для всіх правилами, аби держава почала платити саме за лікування українців.

На «розвідку» по львівських лікарнях

На «розвідку» по львівських лікарнях. Фото Вікторії Примак

Щоб перевірити очікування змін у медпрацівників, я пішла на розвідку по львівських лікарнях. Проте більшість працівників у білих халатах не виявляли бажання спілкуватися з журналістом, знизували плечима й відповідали, що реформа їм не подобається. Коментар з приводу цієї теми, не називаючи прізвища, погодилася дати медсестра комунальної 6-ї міської поліклініки міста Львова Зиновія Федорівна:

– Що скажете про впровадження медичної реформи?

– Багато слів не скажу, вона мені не подобається. Колись ми відповідали за певну ланку роботи, діти були доглянуті – все як має бути. Я сюди прийшла – і весь час хвора. Постійні інфекції, просто не витримую. Має бути біля лікаря дві медсестри, три навіть – нам казали на курсах (за медичною реформою – має працювати одна медсестра. – Авт.). Хоч би дали дві, а так одна людина всього. Це нереально на всю ту писанину одна медсестра.

 – Як вам ідея створення посади сімейного лікаря?

– Теж не підтримую. От уявіть, людина, яка 40 років працювала з дорослими, прийде до маленької дитини – вона ж її боятиметься!

Не знайшовши у Львові лікаря, який міг би прокоментувати перспективи та загрози медичної реформи, я звернулася до представника медицини з моєї малої батьківщини, а саме – до головного лікаря Менської ЦРЛ у Чернігівській області Петра Хомрача:

Петро Хомрач

Петро Хомрач. © Сергій Трегубенко

– Як, на вашу думку, приживатимуться нововведення?

– По-перше, наші депутати повинні вирішити і домовитися, хто ж остаточно відповідатиме за фінансування. Чи МОЗ, чи державні, чи приватні страхові компанії. Бо це величезні гроші. І за них іде серйозна боротьба.

Інше питання – потрібно видати чимало законів, аби реформа запрацювала. А у нас об’єднали все в один.

Ще одна проблема – міністерство пророкує, що у разі успішного запровадження нововведень додаткові кошти не будуть потрібні. Але як так? Невже наш збіднілий люд, який і зараз іде до лікарні, коли вже, як кажуть, «зовсім допече», кинеться по лікарях з метою профілактики? Та потрібні роки, аби змінити ментальність людей. Отож, коли діяти за принципом «гроші йдуть за пацієнтом», то що – медикам чекати на скорочення, а лікарським закладам – на зубожіння?

– Не дуже райдужну картину змальовуєте. То що робити?

– Проводити реформи розумно і виважено. До другого читання закону депутати мають час усе продумати, виправити. Бо не можна допустити руйнації закладів, які вже існують.

Ще повинен бути адекватний, справедливий розподіл коштів. А ми, медики, маємо не опускати руки і за будь-яких умов працювати ще краще. Влада ж повинна залучати додаткові кошти на всіх рівнях, аби створити мотивацію: дати медикам нормальну зарплату, створити соціальний пакет, устаткувати на сучасному рівні робочі місця.

– Пацієнтам уже бігти до лікарів укладати угоди?

– Альтернативи сімейній медицині немає – це однозначно. І вже сьогодні потрібно думати, з яким конкретно медиком згодом укладати угоду.

Але нововведення не запрацюють так швидко. Потрібні роки. Додам трохи «чорного гумору»: якщо новий закон запрацює на повну, приміром, із 1 серпня, то не потрібна тоді й пенсійна реформа.

Що ж думають з цього приводу самі пенсіонери? На це питання охоче відповіла Алла Горкуша:

Алла Горкуша

Алла Горкуша. Фото Вікторії Примак

– Чи буде реформа корисна людям старшого віку?

– Посиділа в черзі до лікаря, наслухалася різних думок. Медична реформа, вважаю, не досить вигідна такій соціальній верстві, як пенсіонери. Єдине, шкода тих стареньких людей, що зараз кілометровими чергами сидять з талончиками до лікаря, приречених просто, так сказати.

 – Ви вважаєте, буде зручно йти до одного лікаря, компетентного в усіх галузях здоров’я?

– Це неможливо. Вузькопрофільний спеціаліст може робити все у своїй сфері. Знає своє діло досконало. Сімейний лікар усього охопити не зможе. У педіатрії, до прикладу, свої підходи. І якщо у лікаря в інших сферах нема практики, він того не знатиме.

– Які, на Вашу думку, перспективи реформи?

– Можливо, страхова система запрацює і зумовить зміни на краще. Будемо сподіватися. В мене от онук – 19 років. Хочеться вже, щоб для молодого покоління лікування було доступним, путівки якісь давали.

А в молодого покоління окреме бачення питання. Свою позицію стосовно реформ висловив Андрій Гірняк, студент Львівського національного університету імені Івана Франка:

Андрій Гірняк

Андрій Гірняк. Фото Вікторії Примак

 – Як ставишся до того, що завдяки реформі з’являться сімейні лікарі?

– Досить позитивно, бо це зручно. Хоча для пенсіонерів медична реформа не є вигідною. Негативно я ставлюся до нововведень з пільговими ліками. Оскільки обрали ті препарати, які є найдешевими. А в нас це закладено ментально, що люди готові стояти в черзі за копійками. А от ліків від ботулізму, того самого інсуліну, навіть рецептурних препаратів як не вистачало, так і не вистачатиме.

* * *

Отже, як бачимо, погляди стосовно впровадження медичної реформи різняться. Чи приживуться нововведення, чи стане система медичної допомоги досконалішою та перспективнішою? Скоро побачимо.

Вікторія Примак

Вікторія Примак – студентка факультету журналістики ЛНУ імені Івана Франка

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Вам сподобається