«Матриця». Чи такий вже герой цей ваш Нео?

4
0

The-Matrix-and-InnovationКоли ви переглядали фільм «Матриця», то звертали увагу на те, якому психологічному тиску піддавався Нео протягом усієї стрічки? Давайте пригадаємо, як це було. Це дозволить вам по-новому оцінити цього персонажа і його долю. У матеріалі я буду розглядати лише перший фільм трилогії, як самодостатній твір.

Отож, Нео давно шукає зустрічі з авторитетним хакером на ім’я Морфеус. І ось, несподівано, останній сам виходить на нього і пропонує зустрітися. Зрозуміло, що поява в житті Нео таких авторитетних фігур як Морфеус та Трініті – важлива подія, він схвильований, а отже, – вразливий для психологічного маніпулювання.

Під час першої зустрічі в клубі, Трініті тримається дуже близько до Нео, що викликає у хлопця збентеження. Вона порушує його особисті кордони, застосовує свою сексуальність, а Нео, як і майже кожен чоловік, не може їй суперечити, тому що боїться втратити свій шанс на близькість.

Морфеус з першої хвилини телефонної розмови теж психологічно тисне на Нео, натякаючи на його велику значимість у цьому світі. Уявіть, що, скажімо, ваш улюблений музикант, кумир, з яким ви й не мріяли побачитись, раптом дзвонить вам та ще й починає підживлювати ваше самолюбство, відверто лестить вам. Непогана атака, чи не так? Хто після цього не захоче зустрітися?

Під час другої зустрічі Трініті і Світч вже використовують легке залякування і грають в «поганого і хорошого поліцейського». Морфеус підкреслено доброзичливий. І знову він постійно задобрює Нео: пустелю реальності називає «країною чудес»! Це ж просто введення в оману! Було б наївно вважати, що після всіх цих маніпуляцій Нео зробить об’єктивний вибір.

Ні, його вибір обумовлений тиском авторитету і страхом втратити свою гідність в очах Морфеуса та Трініті, страх не виправдати чужі очікування. А Морфеус у свою чергу замовчує те, що, прийнявши червону таблетку, попереднє життя для Нео буде втрачене. Мало того, вся команда знає, що Нео приречений на смерть: перші кадри фільму, діалог Трініті з Сайфер. Але вони роблять те, що потрібно Морфеусу, тому що він володіє якимось сакральним знанням, вірою.

Морфеус.

Морфеус.

Після того, як Нео приймає червону таблетку, він виявляється в замкнутому просторі корабля, звідки немає виходу, з новим наставником, якому він тепер повинен підкорятися. Вербування завершене.

Далі Морфеус розповідає Нео про «реальний» світ. І тут важливо те, що наш герой змушений вірити лише словам наставника. Все, що ми разом з головним героєм дізнаємося про ситуацію на планеті, про війну з машинами, про Матрицю, є лише історією Морфеуса. І людина з тверезим мисленням має повне право в ній засумніватися. Справді, «реальність» Морфеус демонструє Нео в програмі-симуляторі. Тут виникає запитання: «А хіба ця картинка насправді не могла бути теж симульована?» Але після такої фрази Нео вже не зможе попросити подивитися на все своїми очима, адже тоді він поставить під сумнів авторитет Морфеуса, а хлопець не хоче здатися дурним.

Віра – один з головних мотивів фільму. До того ж, це – віра Морфеуса, навколо якої обертаються всі події фільму. Він веде людей туди, куди вказує його віра, а його соратники роблять те, що він скаже (адже у них немає вибору). До кінця фільму всі герої повинні переконатися в тому, що їх лідер мав рацію.

Наступний етап підготовки – визначення зовнішнього ворога. Як бачимо, Морфеус діє за принципом «мета виправдовує засоби». Для нього смерть людей, не готових вийти з Матриці, цілком допустима. І Нео згодом буде діяти з цим же принципом: рятуючи Морфеуса, він разом з Трініті вбиватиме невинних людей. Це жорсткий поділ на «своїх» і «чужих», що дуже важливо. Надалі я покажу, якого типу свідомості він відповідає.

Піфія – ще один авторитет, який повинен вплинути на самосвідомість Нео. Взагалі, наявність цього персонажа не вписується в логіку фільму адже Піфія – це програма. Якщо вона на боці повстанців, то це означає розкол в інтелекті матриці. «Вона поводир», як каже Морфеус. Це означає, що ця програма керує діями людей, впливає на їх волю. Чому тоді їй можна довіряти? Відповіді в першому фільмі немає, і на місці Нео ми цілком могли б запідозрити Морфеуса і Піфію в змові. Поведінка Піфії – це кульмінаційна точка морального тиску на нашого героя. Спочатку вона дружелюбна з Нео, а потім повідомляє йому, що той ніякий не обраний і демонструє своє розчарування.

Але варто було тільки Нео полегшено зітхнути, – тепер він вільний від відповідальності за порятунок людства, – як вона звалює на нього ще більший моральний тягар, ставить персонажа перед вибором: померти заради наставника або взяти на себе тягар провини за його смерть. Воістину, це просто чудово! Методично капати людині на мозок, щоб та в певний момент стала готовою пожертвувати своїм життям. Порятунок людства не має містити обов’язкової загибелі героя, адже так?

Але тепер ставки підвищуються до максимуму, і це кінцева точка підготовки Нео: готовність піти на смерть. Ну а далі, на мою думку, йде вже відверте знущання над людиною.

Старання Морфеуса і Піфії дають свій плід: Нео доходить до потрібної кондиції. Після того, як агенти захопили Морфеуса, він викликається його врятувати.

Нео і Трініті.

Нео і Трініті.

Після всіх маніпуляцій, проведених з його свідомістю, він повірив і готовий піти на смерть заради наставника. Разом з Трініті вони звільняють Морфеуса, убивши по дорозі пару десятків простих людей. Як бачимо, якщо в колишньому житті Нео його безпосередній доступ до реальності був заблокований Матрицею, то в новому – доступ до реальності обмежений ідеологією Морфеуса. По суті, Нео поміняв шило на мило.

Така свідомість, яка не взаємодіє з реальністю безпосередньо, а отримує її опис від безумовного авторитету, я умовно назву «сектантською свідомістю». А в групі Морфеуса ми бачимо безліч ознак, що збігаються з ознаками секти:

  1. Наявність харизматичного лідера.
  2. Віровчення, засноване на релігійному одкровенні лідера – віра в обраного.
  3. Вербування з використанням психологічної маніпуляції.
  4. Приховування справжніх цілей.
  5. Відчуження індивіда від зовнішнього світу і його колишніх соціальних зв’язків.
  6. Сліпе підпорядкування лідеру.
  7. Психологічний тиск.
  8. Жорстке поділ на своїх і чужих.
  9. Проголошення зовнішнього світу злом.
  10. Використання рядових членів групи для вчинення злочинів.

Ми впритул підійшли до того, щоб назвати Нео його справжнім ім’ям. Але спочатку приведемо найважливіший факт з фільму, який буде головним аргументом. На початку фільму Нео відкриває книгу Бодріяра «Симулякри і симуляція» на главі «Про нігілізм». У цій книзі Бодрійяр описує систему сучасного культурного суспільства і каже, що тероризм був би єдиним засобом для виявлення методів тотального контролю, якби система так само не асимілювала його, перетворивши в один з симулякрів (наприклад, коли уряд сам же створює теракти, щоб підтвердити наявність влади в суспільстві).

Багато хто чув про якийсь міфічний первісний сценарій, в якому боротьба людей з матрицею теж була частиною матриці. Думаю, що існування такого сценарію дуже навіть ймовірне з наступних причин: Вачовскі могли б таким чином висловити думку Бодріяра, показати, як система асимілювала в себе тероризм. Тобто зробила його лише засобом самоперевірки на наявність помилок. Відповідно, в першому фільмі втілилась тільки перша теза філософа – теза про тероризм як засіб для, так би мовити, «пробудження» поневолених системою людей.

Нео в Матриці.

Нео в Матриці.

Таким чином, Нео – це терорист, а група Морфеуса –терористичне угрупування, до речі, його так і називали на початку фільму. Нео – лідер опору. А лідерам потрібні герої, готові піти на жертви заради справи лідера. Герой – це людина, готова піти на все, не вимагаючи натомість нічого. Такі люди – справжня знахідка для лідерів, які реалізують свої плани.

Нео і є таким героєм. Важливо розуміти відмінність «архетипового» героя від «реального». Подвиг архетипового героя відображає в символічній формі наш внутрішній шлях саморозвитку. Тому архетипний герой дуже часто в кінці шляху отримує царство, тобто стає лідером.

Але в реальному житті лідер і герой майже ніколи не бувають однією особою. Тому що лідер – це той, хто об’єднує людей навколо себе і веде їх до мети. І лідер ніяк не може пожертвувати собою, тому що тоді його справа помре. А герой – той, хто готовий віддати життя за лідера, його мету і соратників.

Тепер ми можемо сформулювати основний посил фільму Матриця: «Ти можеш стати таким же крутим борцем з системою, як Нео, якщо будеш беззастережно вірити своєму наставнику».

Думаю, не потрібно пояснювати, якої шкоди може принести ця ідея молодій людині, що мріє про подвиг, якщо вона стане його несвідомим життєвим сценарієм.

Максим Перепелиця

Максим Перепелиця – студент факультету журналістики ЛНУ імені Івана Франка

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Вам сподобається