«Кульбабове вино – спіймане і закупорене в пляшці літо»

1
0
Приємний момент знайомства.

Приємний момент знайомства. © Олена Вдовиченко

Хочу поділитися з вами своїм маленьким досвідом. Зовсім недавно у мене виникла ідея: чому б не зібрати разом людей, які обожнюють певну книжку, щоб вони могли поговорити про неї. Думаю, всім знайоме відчуття безпорадності, коли перегортаєш останню сторінку, й виникає нестримне бажання комусь виплеснути всі емоції від книги. А що, якщо такої людини немає поруч? Для цього й був придуманий книжковий клуб.

Перша спроба була присвячена Рею Бредбері та його по-справжньому літній новелі  «Кульбабове вино». Такі книжки просто створені для читання влітку, адже її сторінки просочені фразою: «А чи всі люди знають, що вони живі?» А й справді. В нас ще є достатньо літа, щоб це збагнути.

Де можна говорити про книжки, як не в книгарні? Нас люб’язно прихистила книгарня «Є» і дала змогу поговорити про кульбабове вино, та й не тільки. Цікавим видалось те, що прийшла не тільки молодь. Бредбері писав, що різні покоління – це як різні народи, що постійно воюють між собою. Звісно, але в даному випадку ми знайшли спільну мову. Навіть ті, що не читали книгу, висловлювали свою думку, послухавши інших.

Ось, що кажуть самі учасники дійства: «З того часу, як я читала «Кульбабове вино» пройшло вже три роки і йдучи на зустріч клубу я мало що пам’ятала. Але враження від клубу залишилися якнайкращі. Там зібралися люди різного віку та різних інтересів, було цікаво слухати їхні обговорення і дуже захотілося перечитати книгу ще раз», – розповідає Марта.

Андрій, який також вирішив відвідати обговорення, каже: «Ну взагалі зустріч в клубі була для мене шось на зразок трейлеру. Тобто під час зустрічі я дивився ніби анонс книги Рея Бредбері – «Кульбабове вино». Мені багато розказували про автора але якось руки не доходили до його творів. Але під час зустрічі хоч і більшість учасників не до кінця прочитали книгу, але всі разом все ж таки створили непоганий трейлер і тепер я знаю, кого почну читати після Кідрука».

Трішки незвичайна думка ще одної учасниці клубу, Ані: «Чесно кажучи, я не дуже люблю читати твори Рея Бредбері та й взагалі не люблю читати (сміється). Але відвідавши клуб, я почула багато цікавих фактів про автора, про його життя, творчість. Цитати, які зачитували учасники клубу, надихнули мене прочитати цю книгу та побувати на місці героїв цього твору. Ну і звичайно, дякую організатору за прекрасно проведений час».

Серед учасників обговорення були люди різного віку.

Серед учасників обговорення були люди різного віку. © Олена Вдовиченко

Говорили, сміялись, відкривали для себе щось нове, набирались натхнення на подальші літні місяці – як на мене, то це чудовий результат проведеного часу. Для себе зрозуміла, що можна знайти спільну мову навіть з незнайомцями, лиш би було те, що подобається обом.

А взагалі, не потрібно придумувати цілу програму, шукати місце, друкувати афішу, щоб поговорити про щось хороше. Беріть друзів, знайомих і вперед у парк теревенити про книги, якими ви захоплюєтеся! Це дуже просто, а емоцій отримаєте на все літо.

Софія Порада

Софія Порада – студентка факультету журналістики ЛНУ імені Івана Франка

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Вам сподобається