Україна таки вміє знімати якісне кіно

4
0

25371073_2085236544836368_424665780_oМинулого тижня в український прокат вийшла стрічка «Кіборги» режисера Ахтема Сеїтаблаєва. Це фільм про героїчну оборону Донецького аеропорту. Бюджет оцінили в 48 млн гривень, проте половину його вартості покрило Держкіно. Творців «Кіборгів» вже встигли звинуватити у плагіаті і вибачитися перед ними за це, а сама стрічка зібрала рекордні для українського прокату 8 мільйонів гривень за перший вікенд на екранах.

Глядачі, хоч і зацікавилися фільмом, проте налаштовані були трохи скептично: очікували надмірного пафосу і трагедії. Але фільм залишив по собі зовсім інші враження. По-перше, було багато гумору. Різного. Бійці жартували один з одного про стосунки, соціальні мережі та навіть про смерть. Цей гумор сприймався як природній, життєвий.

Найкомічнішим персонажем фільму є «Старий». Він сипле кумедними фразами і не розуміє деяких сучасних слів. Коли кіборги отримали інформацію, що готується наступ, після якого навряд комусь вдасться вижити, «Старий» роздумує не про власне життя, а про те, чи варто сказати своїм родичам про «заначку», бо як не скаже, то може пропасти, а як скаже, то жінка з невісткою за ті гроші будуть багато сварити. Проте як тільки йому дають в руки зброю, він показує, що нічим не гірший за інших. По-друге, деякі діалоги змусили задуматися про багато важливих речей, пов’язаних з Україною і нашим місцем в ній.

Одним з найяскравіших героїв фільму є «Серпень». Вчитель історії із Західної України, консервативний та з досить націоналістичними поглядами. Спершу здається, що творці «Кіборгів» йому найбільше симпатизують. Проте коли виникає суперечка між ним і «Мажором», стає зрозуміло, що хоч перший і має рацію, проте не у всьому.

«Мажор» є представником молодого покоління, яке вважає, що Україну «проспали і пропили». Хоча він із заможної родини і мав змогу втекти від військкомату за кордон, якесь внутрішнє відчуття несправедливості не дало йому цього зробити. Конфлікт поколінь і поглядів, людей з різних регіонів, які мають одну мету… Я вважаю, творці фільму показали справді вагому грань українських реалій. Неважливо, з якої ти сім’ї, якою мовою розмовляв в минулому і якою спілкуєшся зараз, чи ти завжди був справжнім патріотом чи взяв до рук прапор аж тепер. Якими б ми не були різними, в нас одна мета – мирна, сучасна і квітуча Україна.

Кадр з фільму "Кіборги"

Кадр із фільму «Кіборги»

Автори «Кіборгів» намагалися через історію оборони аеропорту показати багато проблем та різних аспектів: наприклад, усвідомлення українськими бійцями, що вони вбивають живих людей, багато з яких є не загарбниками, а їхніми земляками. Не залишили поза увагою також персонажі військових керівників, яким байдуже на життя бійців, які обороняються, для них – це порушення Мінських домовленостей і картинка для російського телебачення.

Російськомовні герої теж цікаві, в них своє бачення проблем і своя історія. Нехай вони й вживають багато лайки, під час перегляду ловиш себе на думці, що ти їм віриш і симпатизуєш. Поведінка одного з таких персонажів – «Гіда» – дає зрозуміти, що психічний стан наших вояків на фронті стає дуже нестабільним. А це є ще однією важливою проблемою, про яку не треба забувати.

«Це найкраще, що сталося з українським кінематографом за всі роки незалежності», – такий відгук часто можна почути, зачіпаючи тему «Кіборгів» у «Facebook». Я вважаю, що складно підібрати більш вдалі слова для того, щоб описати цю стрічку. Ну і що, що ви ховатимете заплакані очі після перегляду, зате зможете закарбувати в своїй пам’яті справді важливий момент української історії.

Анна Мегас

Анна Мегас – студентка факультету журналістики ЛНУ імені Івана Франка

Прокоментуйте

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Вам сподобається