Хто ми?

cbnc0%d0%bb%d0%bb%d0%bbznzesk

Наш редакційний колектив – це команда ініціативних, творчих і наполегливих людей, які мріють твердо стояти на платформі журналістської майстерності. Ми – студенти факультету журналістики ЛНУ ім. Івана Франка. Ми юні, амбітні і повністю поглинуті максималістськими ідеями змінити світ на краще! Кожен із нас має свій унікальний погляд на проблеми і речі, які оточують нас у цьому світі. Ми з’єднуємо свої пазли думок і разом будуємо велику мозаїку журналістики. Ми цікавимось, ми вчимось, ми експериментуємо, ми віримо, ми переконуємось, ми живемо і ми ділимось із вами частинкою свого життя!

dzyvxau7-%d1%83%d0%b0%d1%83z4

Ярина Пришляк

Головний редактор.

Я ступила на дорогу журналістики і вважаю це найкращим вибором у своєму житті. Захоплююся давньою культурою країн світу, міфологією, соціонікою, психологією та філософією. Фанатка детективів та фантастики. Обожнюю красу у всіх її проявах. Маю дві великі мрії: відвідати усі країни країни світу та написати бестселлер. Вважаю, що в кожної людини є обов’язок: щодня ставати кращою, ніж вона була учора.

Життєве кредо: «Живи так, наче сьогодні твій останній день».

 

ocwi6gyy1e0

Софія Порада 

Заступник головного редактора.

Навчаюсь на факультеті журналістики. Люблю поезію, подорожувати з друзями і творчих людей.

Життєве кредо: «Краще спробувати, ніж потім шкодувати про втрачену можливість».

 

d0sw-z4gsga

Ганна Коваль

Багато пишу і ще більше читаю. Люблю історії про батярський Львів, Америку 20-х років та фільми Хічкока. Більшість часу проводжу слухаючи брит-рок та Ґорана Бреґовіча. Ранок починаю з кави, новин Bloomberg i Daily Mail, проте найбільше люблю The New Yorker. Цікавлюсь геополітикою, історією та театром, обожнюю Меріл Стріп, а отже, й “Диявол носить Prada”, люблю поезію Джеймса Франко, хоча й не всі визнають її поезією, і фільм “Shall we dance” із Річардом Ґіром. Це, мабуть, і все про мене.

Життєве кредо: «Ходи тільки по лінії найбільшого опору і ти пізнаєш світ».

 

14731349_1045532205564027_5978575022562429138_n

Юлія Прокопчук

Літературний редактор.

Шаленію від української мови, віршів Симоненка та композитора Ludovico Einaudi. Ціную в людях щирість та простоту. Читаю українських авторів, люблю солодощі та гарні краєвиди за вікном.

Життєве кредо: «Щоб дійти до мети, треба насамперед йти!»

 

suur9kc3ms4 Катерина Бігун

«Ти – атомна електростанція, я ще дивуюсь, як ти не забезпечуєш світлом довколишні райони», – сказав одного разу про мене мій знайомий. Завжди роблю декілька справ одночасно, бо мені те, те, те і ще оооон оте треба. Багато чим захоплююсь, поєднуючи у собі парадокси. Усе дивне й незвичайне рано чи пізно завше стає моїм. Люблю усе містичне, довгенько вивчаю психологію, пишу вірші у комод, співаю у душі (не в душІ, а саме в дУші), обожнюю спорт (виглядаю як мила дитина в окулярах, що піднімає вагу, котра дорівнює майже її власній), вірю у магію, реалізм не визнаю. Просто казкова на всю голову, творча людина, недожурналіст, який пише-пише, пише-пише, і ніяк щось путнє не напише.

Життєве кредо: «Очі сліпі. Дивитися треба серцем».

 

Нам є що сказати, і ми не мовчимо! Нам є про що написати, і ви самі можете побачити результат!