Журналіст в ЛНУ: бути чи не бути?

6
0
Факультет журналістики ЛНУ ім. Івана Франка. Львів, вул. Чупринки, 49. Автор фото - Ярослав Табінський

Факультет журналістики ЛНУ ім. Івана Франка (м. Львів, вул. Генерала Чупринки, 49). Автор фото – Ярослав Табінський

У героїв попереднього опитування – першокурсників факультету журналістики – вже залишився позаду перший семестр навчання. Чи шлях до омріяної професії виявився саме таким, як його уявляли? І що думають про журналістику наші першокурсники тепер?

 – Які враження від навчання склалися за перший семестр?

LkWsculjSJcВікторія Козар:

«Незважаючи на те, що емоції від вступу на омріяний факультет вже вщухли, і за перший семестр мені відкрились всі «плюси» і «мінуси» навчання на факультеті журналістики, я не розчарувалась. Бо тут справді працюють професіонали своєї справи, які намагаються передати власні ґрунтовні знання і великий досвід студентам. Є цікаві предмети, які безпосередньо пов’язані з майбутнім фахом, а також студентські ЗМІ, де кожен  може себе проявити. Звичайно, на цьому факультеті ніхто не стоятиме над головою і не казатиме «вчися». Все залежить від самої людини та її бажання вдосконалювати свої вміння. Отож, вирішальну роль відіграє саморозвиток і праця над собою».

Тетяна Пасічник:Pasichnyk

«Вступаючи на факультет, я була замріяною, очікувала чогось незвичайного. З кожною лекцією я розуміла, що все буде не так, як собі уявляла. Усвідомила, що ніхто не розповідатиме нам детального плану написання статті чи інших секретів журналістики. Головний висновок, який я зробила для себе: 80% успіху залежить лише від моєї праці. Також у вересні мені здавалось, що в нас надто багато зайвих предметів, але друге півріччя приємно здивувало, адже всі предмети тепер винятково за спеціальністю. Великим «плюсом» вважаю те, що студент може висловити свою думку з приводу будь-якого питання, тут є повна свобода у творчості. На факультеті журналістики тебе приймають таким, який ти є».

BorodatyjМихайло Бородатий:

«Враження позитивні, факультетом задоволений. Хороші викладачі, дружній колектив, багато спільних інтересів, цікаві пари, достатньо часу після навчання, щоб займатися іншими справами для досягнення успіху, і ще багато різних можливостей. Вважаю, що поки рано говорити про виправдані чи невиправдані сподівання, адже минув лише один семестр, проте наразі я всім задоволений. Єдине, на мою думку бракує молодих викладачів, які більше б доносили практичні навички, а не теорію».

Яна Ключівська:yDtINWbBKZo

«Ну, спочатку важко було звикнути до нового міста, обов’язків та й взагалі до нового життя. На щастя, поряд були друзі, які підтримували і допомагали. На факультеті (вперше я це зауважила ще на творчому конкурсі) панує повна свобода думок та вибору. Навколо тільки творчі, розумні та креативні люди, і в такій атмосфері й сам прагнеш змінюватися на краще. Загалом, перший семестр видався цікавим та продуктивним. Попереду ще багато чого заплановано, залишається лише йти до поставлених цілей та вірити у свої сили. Найголовніше вже здобула – я бачу куди мені рости далі!»


– А які трапились розчарування?

ZanyukМарта Занюк:

«Головний «мінус», на мою думку, це – наш розклад. Кожної перерви замість того, щоб поїсти чи відпочити, ми повинні їхати з головного корпусу на Чупринки або ж  – навпаки. Також я переконалась, що у нашому університеті, зокрема на факультеті журналістики, таки беруть хабарі, не один першокурсник розповідав мені про те, що платив за сесію окремим викладачам».

Вікторія Галаїшин:Galaishyn

«Мені не подобається те, як проводяться семінари. Я не можу повністю висловити свою думку. Дуже мало цікавих зустрічей і хоча б якоїсь мінімальної практики, щоб можна було визначити, який напрям тобі більше до душі».

ParaschakОлексій Паращак:

«За перший семестр в мене було багато позитивних вражень, але все ж трапились й розчарування. Головним «мінусом» для мене стали деякі предмети в розкладі. Справа в тому, що історію чи філософію я вже вивчав у школі, тому мені це було не цікаво. Я чекав трохи більше предметів суто за журналістським спрямуванням».


– Чого б вам хотілося доAntokovychдати у своє студентське життя?

Уляна Анкотович:

«Напевно було би круто, якби в студентів була альтернатива вибору більше, ніж декількох предметів. На жаль, є курси, які не всім до душі, тому ми могли б відвідувати лише те, що нам дійсно цікаво».

ZherebeckyТарас Жеребецький:

«Теоретичний матеріал є, і це добре, але хотілось би більше практичних завдань. Також добре було би побачити деякі предмети в більшій прив’язці до спеціальності, а не просто «для загального розвитку». І щоб тобі могли чітко показати, як це застосовується, а не «так має бути і варіантів немає».

Катерина Дубровна:Dubrovna

«Загалом, я анітрохи не пошкодувала, що вступила на цей факультет. Але попри всі плюси, мені б хотілося побільше цікавого позанавчального життя: бесід із цікавими журналістами, відомими письменниками чи просто успішними людьми, які б поділилися своїм досвідом. Також можна запровадити пізнавальні програми, які б знайомили студентів із культурою міста».


– Багато студентів після того, як ознайомлюються зі справжньою журналістикою, вже не бачать її такою привабливою. А ви все ще хочете бути журналістами?

KhoptynskyВолодимир Хоптинський:

«З початку цього навчального року я почав дуже сумніватися. Мені подобається навчатись на факультеті, задоволений болонською системою і тим, що головна увага приділяється практичним завданням, де можна себе показати, а лекції відвідувати не обов’язково, якщо ти впевнений у своїх знаннях. Подобається, що всі у рівних умовах, і на практичних заняттях кожен може заробити ту оцінку, на яку заслуговує. Приємно, що викладачі (у своїй більшості) лояльні, але все ж я не знаю, чи працюватиму потім за вибраною спеціальністю. Можливо, це через тягар відповідальності, про який нам постійно нагадують викладачі, мовляв, ви – еліта, ви повинні постійно наполегливо над собою працювати, журналістика  – це справа, якій потрібно віддаватися повністю. Я погоджуюся, що усе це правильно. Але якось воно демотивує мене. Не знаю, чим займатимусь після закінчення факультету, але добре те, що він у майбутньому дозволяє працювати у різних галузях».

Яна Мазуренко: Mazurenko

«Я хочу бути журналістом, бо це – моя мрія з дитинства і я їй не зраджую. Та й просто не бачу себе ні в чому іншому, окрім цієї професії.  На факультеті я просто  ще раз переконалась, що шлях до становлення журналіста – це 95% практики, а навчання в університеті – лише решта 5%. Тому зараз я покладаю свої сили на пошук роботи чи якогось стажування».

Владислава Лісовська:Lisovska

«До навчання я уявляла журналістику зовсім не такою, якою вона є насправді. Коли ж прийшла в університет і почала вчитися, то виявилося, що це  – щось абсолютно інше, а головне  – краще. Я подивилася на неї новими очима. Виявилося, що ЛНУ дає мені більше, аніж я чекала. Чим більше я проймаюся журналістикою, тим більш цікавою і захопливою вона стає для мене, хоча поруч зростає й усвідомлення відповідальності. Але, так, я впевнена, що хочу бути журналістом!»

LesykВікторія Лесик:

«Журналістика для мене як була чимось дуже цікавим, так і залишилась. Хоч зараз я розумію, що ця професія важча, ніж я собі думала до вступу. Найскладніше – це писати статті. Адже для цього потрібно дуже добре орієнтуватись у матеріалі, про який пишеш, бути обізнаним у дотичних сферах, а це не завжди є так. Окремо важко розуміти, що ти відповідальна перед людьми за інформацію, яку до них доносиш. Та попри все це, я таки хочу бути журналістом!»

Ярина Пришляк

Ярина Пришляк – головний редактор «Креденсу», студентка факультету журналістики ЛНУ імені Івана Франка

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Вам сподобається