ІТ-індустрія в Україні: бути чи не бути?

7
0

3На цьогорічній Lviv IT Arena компанія PricewaterhouseCoopers (PwC) на замовлення Європейської Бізнес Асоціації провела дослідження розвитку ІТ в Україні, результатами якого стали прогнози розвитку ІТ-сфери на 2020 рік. На думку експертів PwC, за чотири роки українська ІТ-індустрія може принести понад $5 мільярдів експортної виручки – однак це можливо лише за сприяння з боку держави. Йдеться насамперед про те, що за останні 5 років внесок галузі інформаційних технологій у ВВП України зріс із 0,6% до 3,3% – сукупно це понад $2,5 мільярдів. PwC розробила три сценарії розвитку даної сфери. Отже, ІТ-індустрія в Україні: бути чи не бути?

За результатами Рейтингу глобальної конкурентоспроможності за 2014 рік, Україна посіла 76 місце. Це «відкинуло» її до другої групи країн, де економічне зростання залежить перш за все від ефективності внутрішнього й зовнішнього ринків і рівня освіти. Сьогодні ж ІТ-індустрія відіграє одну з провідних ролей в українській економіці: корпорації твердо стоять на ногах, сплачують чималі податки й продають свої продукти на інтернаціональних аренах. Це дає хороший імпульс вітчизняній економіці й спричиняє позитивні прогнози на наступні роки.

Більшість ІТ-компаній виходять на міжнародний ринок, забезпечують населення новими робочими місцями й платять великі податки. У зв’язку з останнім багато підприємців переносять свій бізнес за кордон, а провідні фахівці переїжджають до Європи чи Штатів, де мають більшу заробітну плату й перспективи для розвитку. Не варто забувати про освіту – можна перерахувати на пальцях однієї руки ВНЗ в Україні, які надають комплексну «нову» підготовку та справді випускають знавців ІТ-справи. Європа і США забезпечують студентам не лише якісну освіту, а й хорошу систему оподаткування, яка сприяє розвитку бізнесу.

1Сьогодні ІТ-компанії України мають змогу використовувати загальну систему оподаткування (18% від прибутку) або спрощену систему оподаткування (третя група з річним доходом до 20 млн грн). Є й позитивне нововведення від 1 січня 2016 року: якщо прибуток компанії не перевищує 3 мільйони гривень прибутку й заробітної плати для працівників, податкова ставка становить 0%. Це відкриває непогані перспективи для малого бізнесу. Але корпорації, які вийшли на міжнародний ринок, не мають можливості зберегти свій дохід – для них податок досі залишається великим. Очевидних виходів два: розвивати бізнес в Україні, незважаючи на економічні труднощі, або ж переносити бізнес за кордон і конкурувати з набагато більшою кількістю подібних підприємств. Попри це, оподаткування, прописане в законі, торкається лише зареєстрованих юридичних осіб. Саме це забезпечує фрілансерів, які не є офіційно працевлаштованими, високооплачуваною роботою.

Сьогодні Україна залишається привабливою для безлічі талановитих спеціалістів ІТ, які працюють і розвиваються у своїй галузі. Серед них – програмісти, менеджери, секретарі, перекладачі, дизайнери, журналісти нових медіа, фотографи й відеографи, копірайтери й виконавчі директори.

Костянтин Васюк, координатор ІТ-комітету ЕВА (Європейської Бізнес Асоціації) вважає, що українська ІТ-індустрія розвиватиметься доволі швидко, оскільки зараз вона вже є частиною міжнародного ринку. Натомість називає першоосновою розвитку інформаційних технологій людський капітал, тобто створення нових робочих місць.

Знову ж таки, все зводиться до оновленої чи реформованої системи оподаткування, а також заохочення ІТ-спеціалістів працювати в Україні. Експерти PwC-Україна розробили три сценарії розвитку ІТ-індустрії в Україні на 2020 рік.

2

ПЕРШИЙ СЦЕНАРІЙ (БАЗОВИЙ)
Сюди входить збереження поточної ставки податкового навантаження, а також збереження поточного режиму стимулювання сегменту. Це означає, що все залишатиметься на своїх місцях. Темпи зростання ринку залишаться такими, як зараз, але це геть не сприяє розвитку: колись стан спокою ІТ призведе до відсутності хороших умов для росту української індустрії в економічному плані.

ДРУГИЙ СЦЕНАРІЙ (ПОЗИТИВНИЙ)
Він передбачає збільшення податкової ставки на 1%, але впровадження додаткових методів стимулювання поточного сегменту. Простими словами – пришвидшене зростання доходів, нові робочі місця, конкурентоспроможність на міжнародному ринку. Проте експерти PwC- Україна вважають, що для цього потрібен чіткий план дій держави та бізнесу зі стимулювання ринку ІТ-послуг.

ТРЕТІЙ СЦЕНАРІЙ (НЕГАТИВНИЙ)
Це – збільшення ставок податкового навантаження до 20% до кінця 2017 року і зменшення відсотка розробників програмного забезпечення у структурах. З одного боку, це призведе до уніфікації податкових ставок; план надзвичайно легкий у реалізації – простіше ускладнити ситуацію, ніж намагатися виправити її. З іншого боку це забезпечить зниження конкурентоспроможності української ІТ-індустрії приблизно в 2 рази.

У 2015 році галузь ІТ зробила чималий внесок в економіку держави. Це і доходи бюджету в понад 10 мільярдів гривень, створення 420 тисяч нових робочих місць, а також збільшення доходів банків від операцій з валютою та депозити ІТ-спеціалістів.

Якщо держава піде назустріч сфері інформаційних технологій, то вже до кінця 2020 року це забезпечить понад 27 мільярдів гривень доходів бюджету, збільшення нових робочих місць майже вдвічі, підвищення частки ринку ІТ-послуг у ВВП України із сучасних 3,3% до 4,5%, а експорт ІТ-виробництва зросте із сьогоднішніх 5,2% до 7,5%, повідомляє PwC-Україна.

Дослідники наполягають на співпраці держави з ІТ-індустрією. Лише завдяки діалогу можливе не лише поліпшення сфери, а й глобальне зростання вітчизняної економіки.

Експерти радять не забувати і про освіту. Марина Вишегородських, віце-президент з питань HR та організаційного розвитку аутсорсингової компанії Ciklum, наголошує на тому, що ІТ-індустрія розвивається швидше, ніж її встигають адаптувати під навчальні програми. Саме тому слід якнайшвидше скерувати вже здобуті знання в освіту. Це – перший крок на шляху до розвитку ІТ в Україні.

Оскільки сценаріїв розвитку подій у п’єсі «Українські інформаційні технології» вже три, то спрогнозувати розвиток цієї сфери не дуже легко. Проте варто завжди пам’ятати про те, що в розвинених країнах національна економіка непогано зміцнюється чи поліпшується завдяки ІТ.

Софія Трощук

Софія Трощук – студентка факультету журналістики ЛНУ імені Івана Франка, голова Студентської ради факультету журналістики

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Вам сподобається