Андрій Окунський: «Саги вікінгів місцеві жителі Ісландії читають в оригіналі»…

3
0

16709309_1804543423133168_327743540_o

Екстремальні мандри з року в рік все більше приваблюють українців. Тож замість пляжу та піску, туристи обирають льодовики, айсберги та вулкани. Не так давно замість сонячних ванн один львівський підприємець обрав підкорення північного острова – Ісландії. Якою виявилася Ісландія очима українця? Ділимося відкриттями.

Контрасти усюди й щомиті

В Ісландії все потрібно сприймати з масштабною лінійкою, бути готовим очистити голову від стереотипів материкової Європи.

Лягти спати, коли навколо білі ночі і стільки всього ще хочеться встигнути побачити – було вкрай важко.

Навіть найкращі фото не можуть передати велич усього побаченого: гір, застиглої вулканічної лави, айсбергів, каньйонів, утворених відходом льодовика…

До речі, воду в Ісландії можна пити з крана, тут все абсолютно чисте і цілюще. В кожному барі чи на кемпінгу воду для пиття можна отримати безкоштовно.

Однак переважна більшість будинків, які можна було бронювати за нашим маршрутом, не мали душу чи ванни всередині. Вуличні душові облаштовані окремо – просто біля гарячих джерел гейзерів. Скористатися ними можна за окрему плату, кинувши декілька монет до пластикового отвору. Двічі на день діти власника приїжджали навести лад у лазні та забрати гроші.

16699708_1804543419799835_2091455682_n

Вражаюча інфраструктура

Загальна протяжність доріг острова трохи більше 12 000 кілометрів, хоча асфальтованих – лише 4782 кілометрів.

До деяких місць можна дістатися лише на маленькому гелікоптері. Але це не заважає своєчасно забезпечувати населення усіма необхідними продуктами, медичною допомогою. До речі, в Ісландії на заправках лише дизельне пальне та 95-та марка бензину.

Це країна, в якій немає залізниць.

На острові багато природної гідроенергії. В рік її виробляють понад 80 млрд кВт-год. На сьогодні використовують лише 6% гідроенергоресурсів. Навіть такої кількості енергії більш ніж достатньо для обігріву усіх домівок, соціальних та промислових об’єктів, доріг та для забезпечення інших потреб країни.

Ісландія фактично заробляє на рибному промислі, алюмінії, сплаві заліза і кремнію, трохи на сільському господарстві, енергетиці та від недавнього часу – на туризмі. Враховуючи, скільки населення (320 тисяч!!!) мешкає на острові, цього абсолютно достатньо, щоб бідності не було взагалі.

16652489_1804543463133164_1247921434_n

Колорит місцевої іжі

Традиційна страва Ісландії – підтухле м’ясо акули (хаукарль). Його можна купити як сувенір майже у кожній крамниці. Шматочок цієї страви тримав у руці, але з’їсти так і не зміг. Неймовірно смердюче. Чимало зусиль довелося витратити, аби врешті позбутися запаху на руках.

Ковбасні та м’ясні вироби ісландцям однозначно варто купувати в Україні – у нас кращі. Зате джеми і морепродукти – неймовірних смаків.

Казкові вірування

Попри те, що надворі XXI сторіччя, в Ісландії переважна більшість вірить у ельфів, тролів та чаклунів. Кажуть, що перед тим, як почати будівництво дороги чи помешкання, викликають місцевого мага, який перевіряє, чи не живе під яким каменем троль або ельф, і лише після проведення відповідних ритуалів розпочинають будівництво.

16699922_1804951179759059_441273683_n

Андрій Окунський – автор фото з Ісландії

Про мешканців і устрій життя

Ісландія – наче велика сім’я. Населення 320 000 осіб. Це майже як населення таких українських міст, як Полтава чи Херсон. На вулицях немає заклопотаних облич, відсутні сварки й агресія. Не бачив місцевих, які продають свій час ґаджетам…

Люди настільки добре знають один одного, що можуть ходити вранці до крамниці в піжамі й при цьому не замикати дверей власного помешкання. Свідченням високої довіри є те, що крадіжок на острові практично немає. Мешканці без страху залишають авто з ключами, дітей без нагляду на вулиці біля супермаркетів, ресторанів. При прийомі на роботу довіряють рекомендаціям, заявленому стажу роботи без офіційного підтвердження.

Ісландці – нація, яка практично не знає зовнішньої міграції. 98,9% – корінні ісландці. Відсоток тих, хто хоче виїхати, нікчемно малий, попри те, що значна частина молоді навчається в Норвегії, Великобританії та інших країнах світу.

16684593_1804543609799816_881715521_n

Працьовитість і довгожительство

У цій країні неможливо бути ледарем. Діти офіційно працюють касирами із 14-15 років у крамницях та на заправках.

Середня тривалість життя чоловіків – 79 років, жінок – 81. Можливо, запорукою довголіття є активний спорт та сміх? Адже у кожного на подвір’ї стоїть батут або ворота для футболу.

Закони про мову, імена й прізвища

Здивувало те, що в Ісландії не використовують прізвищ – лише ім’я та по батькові або по матері. Перелік імен чітко регламентований на законодавчому рівні, діє спеціальний орган, який затверджує список допустимих для використання імен. У випадку, якщо сім’я хоче назвати своє маля іменем, яке не передбачено списком, батьки зобов’язані подати клопотання про надання дозволу назвати дитину обраним іменем та внести його до згаданого списку.

Ісландська мова характерна тим, що не змінювалася вже понад 1000 років. Місцеві жителі читають в оригіналі саги вікінгів. Слова дуже довгі та кострубаті, порівняно з українською.

До речі, оберігаючи чистоту та автентичність своєї мови, ісландці навіть не допускають слів іншомовного походження, запозичень. Для опису предметів, явищ, процесів вони використовують наявні слова та поняття зі своїх давніх саг. Так, мопед дослівно звучить як «палаюча стріла».

16683090_1804543539799823_1055414303_n

Країна для туристів

В Ісландії усюди є необхідний мінімум інформації та інфраструктури для туриста – чи це ферма XVII століття в Skaftárhreppur, Судурнес, де вже майже 10 років ніхто не живе (останній фермер помер 2009 року у віці понад 100 років. Ця ферма колоритна тим, що в ній час наче завмер. Господарські приміщення під автентичним дахом з дерну та торфу, сільськогосподарське приладдя, інструменти, автомобіль стоять/лежать так, ніби господарі тут живуть і досі, й ось через хвилю вийдуть до відвідувачів), чи звичайна кемпінгова поляна з кухнею в скелі.

Ісландія зробила все для того, щоб турист почувався комфортно, де б він не мешкав: будинок, палатка, дім на колесах.

Всі локації, де ми ночували, були облаштовані холодною та гарячою водою, електрикою, кухнею, туалетами, практично всюди був інтернет, рівні площадки для розбивання намету. Всюди чистота, смітники під різні відходи.

Кемпінги усюди були позоновані: для атомобілів з будинками на колесах, для парковки, місця для наметів.

У цих кемпінгах працює багато волонтерів, які за їжу та місце під намет допомагають допомагати з облаштуванням та прибиранням території.

І хоч я дуже прискіпливий щодо чистоти, мені жодного разу не доводилося відчувати дискомфорту. Кухні, душові, умивальники, туалети прибирали дуже скрупульозно.

Та жодні замітки найуважнішого мандрівника не можуть описати незвичайної та суворої краси цього скелястого острова, як кажуть про нього самі ісландці. Туди просто треба поїхати і побачили все на власні очі!

Ще більше фото чарівної Ісландії від Андрія Окунського:

Леся Кічура

Леся Кічура – доцент кафедри української преси факультету журналістики ЛНУ імені Івана Франка

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Вам сподобається