«Коли ти захворіла на рак, твоє життя вже ніколи не буде таким, як раніше», – Інеса Матюшенко

2
0
Інеса Матюшенко. Фото зі сторінки Інеси у Facebook

Інеса Матюшенко. Фото зі сторінки Інеси у Facebook

Знайомтесь – це Інеса. Сьогодні вона радо зустрічає гостей та влаштовує зустрічі з людьми, які одужують від раку. Не так давно ця красива дівчина дізналась, що хворіє на лімфому Ходжкіна (рак). Та все минулось, їй вдалося перемогти страшну недугу, і зараз, сповнена сил, емоцій та усмішок, вона спішить допомогти кожному, хто цього потребує.

«Уяви прекрасний літній день, але не спекотний, а червневий, коли ще чутно солодкий запах полуниць і черешні. Ти гуляєш пшеничним полем, збираєш улюблені квіти. Твоє життя – це ідеальний кадр із французького кіно. Раптово небо затягує хмарами і розпочинається проливна злива. Могутня. Від якої, ще не встигнувши витягнути парасолю, стаєш мокрим як хлющ. Ця злива – хвороба», – такими словами героїня цього матеріалу зацікавила мене.

4 липня у Happy Family Club відбулась мотиваційна зустріч для онкоодужуючих, де кожен охочий мав можливість почути історію цієї дівчини, а ще – дізнатися про те, як і де черпати натхнення та емоції, найбільший страх і комплекси, як спілкуватися з друзями та рідними і, що цікаво, поговорили про підтримку хворих на рак людей.

«Для мене все починалося з простого кашлю, який тривав більше місяця. Після звернення до лікаря я дізналася, що моя хвороба не з легких. Коли ти захворіла на рак, твоє життя вже ніколи не буде таким, як раніше. Змінюється весь внутрішній та зовнішній світи. Але, можливо, це і є той унікальний шанс розпочати все заново», – ділиться думками Інеса.

Дівчина розповідає, що в той момент важливо обрати правильну дорогу для себе, визначитись, як діяти далі. Перед тобою постає вибір: сидіти дома і сердитись на самого себе, або йти вулицею назустріч таким, як ти.

Йога для онкоодужуючих. Фото зі сторінки Cancel-R у Facebook

Йога для онкоодужуючих. Фото зі сторінки Cancel-R у Facebook

«Єдине, що тобі залишається, – добігти додому, щоб зігрітись, перевдягнутися, випити чай і чомусь сердитись на себе та на цей клятий дощ. А можна по-іншому. Можна зупинитись, роззутись, відчути босими ніжками тепло землі та води, побачити красу довкола. Десь там ти обов’язково побачиш іншу людину, яка також потрапила під дощ. Ти можеш підійти і сховати її під своєю парасолькою, поговорити, поділитись враженнями і грітись та чаювати разом. Не соромитись говорити про хворобу, переживання чи страх, а прийняти себе і власні зміни у зовнішності. Вони ж тимчасові. І тоді навіть дощ не здаватиметься таким страшним, бо це всього-на-всього мить. Тільки ми формуємо власне ставлення до світу та проблем у ньому», – каже Інеса.

Своєрідним дзеном для неї була хатинка у бабусі. Саме в цьому місці дівчина по-справжньому відпочивала. Вона переконана, що літо – це час для себе на свіжому повітрі з улюбленою книжкою.

«Між хіміотерапіями я втілювала власні мрії в життя: стрибала з парашутом, записувала бажання до свого записника та обіцяла собі, що все задумане обов’язково стане реальністю, – розповідає дівчина. – Думаю, в цей період важливо мріяти та надихати себе, знаходити щастя у дрібничках: букетик квітів, поїздка на природу, улюблена книга чи фільм, або ж просто вареники з чорницею. Адже це не лише корисно, а й приємно. Увесь цей час я мріяла про гори, море та свій проект… І впевнена, що це допомогло».

Історія цієї дівчини мала щасливий кінець. І, вже здоровою, вона вирушила на відпочинок до Одеса, згодом – у Карпати. Жартує, що дівчата стають подібними на француженок, коли волосся починає відростати. Та, найголовніше, вона щаслива, що хвороба її не зламала.

«Після онкології життя значно змінилося, – зізнається Інеса. – Я позбулася комплексів і страхів, стала більш комунікабельною і зустріла багато чудових людей, які допоможуть тобі, або яким можеш допомогти ти».

Сьогодні Інеса Матюшенко успішно керує власним проектом Cancel-R. Основна мета якого полягає у психоемоційній підтримці онкоодужуючих.

«Щосуботи у нас з дівчатами заняття з йоги. Інколи влаштовуємо «онкотусовашки», а ще у нашому speaking-club вивчаємо англійську, в планах – французька, – розповідає Інеса. – Щоб підняти настрій дівчині, не потрібно робити чогось надзвичайного. Достатньо зробити гарний макіяж, одягнути красиву сукенку та організувати спільну фотосесію».

Фотосесія-онкоодужуючих

Фотосесія онкоодужуючих. Фото зі сторінки Cancel-R у Facebook

На кожній зустрічі Інеса пропонує поставити собі запитання: «Хто я: хворий чи онкоодужуючий?» Сама ж вона переконана, що навіть, коли ти сам себе називаєш онкоодужуючим, це вже змінює твоє світосприйняття, прийняття себе і своєї хвороби.

«Важливим є момент підтримки онкоодужуючого. Не потрібно говорити щось про волосся, багато хто сильно комплексує щодо його втрати. Не варто говорити слово «тримайся», адже це не несе жодного змісту. Краще казати фрази, які справді підтримають, наприклад: «ми разом, ти не один», «ти впораєшся», «я в тебе вірю». Говоріть багато компліментів, навідуйте одужуючих у лікарні або приготуйте улюблену страву», – радить Інеса.

Дівчина переконана, що кожен, якщо захоче, може з легкістю організувати подібний проект у своєму місті. Для цього потрібно мати найголовніше – бажання та віру в те, що робиш. Початківцям Інеса радо готова допомогти. Хочете мріяти – мрійте. Хочете бути щасливим – робіть себе щасливим. Хочете робити добро – робіть добро!

Роман Мудрий

Роман Мудрий – студент факультету журналістики ЛНУ імені Івана Франка

Прокоментуйте

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Вам сподобається