За кулісами німецького студентства або чому німці не прогулюють пари?

3
0

image7

«Зроблено в Німеччині» є знаком якості у всьому світі – байдуже, чи це стосується автомобілів, чи освіти. Поряд з США та Британією німецька вища освіта належить до трійки найкращих у світі за показниками якості, сучасності та організації. Принаймні так стверджують рейтинги широко відомих видань, таких як «The New York Times» та «Euronews». Що ж, спробуємо розібратися, завдяки чому німецькі ВНЗ носять статус світового класу та чим вища освіта там відрізняється від нашої.

У Німеччині існує три типи вищих навчальних закладів. У так званих школах професійного спрямування можна отримати найкращий практичний досвід в реальному секторі економіки, інформатики чи інженерії та уже на перших курсах знайти роботу по спеціальності. Тут навчається майже 25% студентів Німеччини. В університетах є найбільша різноманітність факультетів і найкраща можливість для майбутньої наукової та академічної діяльності. Більшість німецьких студентів обирають саме університетську освіту, а найбільші університети є в таких містах, як Кьольн (45600 студентів), Мюнхен (44200 студентів) і Гамбург (40000 студентів.) Творчі ж уми йдуть здебільшого в музичні і театральні академії або художні коледжі.

В цілому ж, в Німеччині працюють близько 360 вищих навчальних закладів, де зараз навчається майже 2 мільйони студентів на більш ніж 13500 факультетах.

Лейпцизький університет

Лейпцизький університет

До університету одразу після школи? Для чого поспішати?!

Попри такі великі цифри далеко не кожен німецький студент спішить отримувати вищу освіту. Лише 36% відсотків школярів йдуть до університетів чи інших вищих навчальних закладів одразу після закінчення школи. Багато випускників шкіл беруть паузу на два-три роки, аби пройти різноманітні професійні практики у сферах, які їх цікавлять, та остаточно визначитися з вибором майбутньої професії. Пройти таку практику в Німеччині можуть не тільки студенти будь-якого факультету, але й школярі старших класів чи випускники, що бажають спробувати себе у різних професіях. Часто молоді люди після школи проходять так званий «Добровільний соціальний рік», де від 6-ти до 12-ти місяців працюють волонтерами у сферах догляду, захисту навколишнього середовища та інших соціальних напрямках. Це хороший спосіб підзаробити та зробити внесок у суспільство.

Таким чином студенти німецьких ВНЗ зазвичай на кілька років старші за своїх «однокурсників» в Україні. Варто врахувати також факт, що школу там закінчують у віці 18-19 років.

Така система має як плюси, так і мінуси. Позитивною стороною є те, що поріг університету переступають здебільшого дорослі свідомі люди. Вони вже знають, чого хочуть і бачать перед собою конкретну ціль. Мінусом є порівняно пізній вік початку професійної діяльності, що негативно позначається на економіці держави. Саме тому політика Німеччини активно намагається надихнути школярів до якомога швидшого вступу у ВНЗ, а також привернути більше іноземних студентів, даючи їм можливість навчатися абсолютно безкоштовно.

ТУ Берлін

ТУ Берлін

Ніяких «енок» і ранкових підйомів на першу пару

Що стосується внутрішньої організації навчання в німецьких ВНЗ, тут також вдосталь відмінностей зі звичною для нас університетською системою в Україні. Насамперед варто зазначити, що в німецькому університеті практично відсутня так звана «ієрархія влади». Викладач та студент тут – партнери з рівними правами та обов’язками. До прикладу, професор не може без причини запізнитися на лекцію на 30 хвилин або дозволити собі неполіткоректні висловлювання чи, скажімо, наказову інтонацію в сторону студента. Це неодмінно призвело б до скарг у його сторону та відповідних правових наслідків.

Так як студенти в Німеччині вважаються дорослими людьми, а вища освіта – справою добровільною, в німецьких університетах відсутня політика контролю, до якої ми звикли в Україні. Не хочеш ходити на лекції – не ходи, відсутність ніхто не перевірятиме, проте якщо потім не складеш екзамени, легко позбудешся й місця в університеті. Таким чином повна відповідальність за своє навчання лежить на студентові. І, знаєте, це працює! Незважаючи на те, що тут ніхто не змушує, німецькі студенти наполегливо працюють протягом всього півріччя, а не лише перед сесією, як часто буває в наших вузах. Бібліотеки при університетах зазвичай відкриті цілодобово 7 днів на тиждень і, повірте, там немає де яблуку впасти. Навіть у нічний час студенти з зошитами та лептопами сидять на підлогах й у коридорах, бо усі столи зайняті, а деякі навіть ночують в бібліотеці. Для таких випадків можна орендувати цілий кабінет з робочим столом, комп’ютером, полицями для книг тощо, й «жити» там до тижня часу.

Ви, мабуть, не раз чули про німецьку пунктуальність та організованість. Ці дещо стереотипні, та все ж характерні для німецького суспільства риси, зачіпають також університетське життя. Студент німецького вузу як на долоні може оглянути свій план лекцій та подій у межах університету на наступні два тижні чи місяць, просто відкривши персоналізований календар на інтернет-порталі навчального закладу. Там у нього є й власна електронна пошта, куди приходять пропозиції різних семінарів, практичних занять та заходів, які проходитимуть найближчим часом в університеті. До речі, звичних для нас семінарів, які є обов’язковими до відвідування в українських вишах, в Німеччині також немає, як і поточних оцінок. Обов’язковою та незмінною в університеті є лише присутність на екзаменах раз на півріччя. Усі ж лекції та практичні заняття є абсолютно добровільними. Існує також безліч заходів та програм для бажаючих краще підготуватися до екзаменів чи покращити свої навички в певному предметі. На кожен з цих заходів та навіть на самі екзамени студент повинен зареєструватися онлайн на власному порталі, після чого подія з’являється в його календарі. Таким чином можна самостійно складати свій графік навчання, підлаштовуючи його під роботу, особисте життя чи, скажімо, власні біологічні ритми 🙂

image1

А найприємнішим бонусом освіти в Німеччині є те, що вона є абсолютно безкоштовною як для німців, так і для іноземців. Оплачувати потрібно лише семестрову комісію, яка включає в себе студентський проїзний квиток, внесок до студ-союзу та користування технічними матеріалами університету. Розмір комісії варіюється в залежності від федеральної землі та університету і становить €150-300 на семестр.

Винятком є приватні ВНЗ, де навчання, зазвичай, платне.

Невчасно здав домашнє завдання – усі старання коту під хвіст

Щоправда за таку зручність, доступність та «добровільність» освіти в Німеччині потрібно платити неабиякою відповідальністю та високими показниками успішності. Бо ж і вимоги до навчання в німецьких ВНЗ зазвичай дуже високі. До прикладу, викладач нізащо не розгляне твою домашню роботу, якщо ти надіслав її на годину пізніше вказаного дедлайну, байдуже, що ти трудився над нею кілька останніх місяців. Просити «поблажки», звичайно, також не вийде, можна лише порадитися з викладачем, якщо не зрозумів матеріал чи маєш труднощі з домашнім завданням. Для цього потрібно заздалегідь записатися до нього «на прийом», надіславши електронного листа.

Що ж, високою ціною старань, організованості й відповідальності освіта в Німеччині відкриває для своїх студентів неабиякі кар’єрні можливості, адже диплом німецького вишу цінується роботодавцями у всьому світі.

Божена Миколайчук

Божена Миколайчук – студентка факультету журналістики ЛНУ імені Івана Франка; студіює політологію в Університеті Гамбурга (Німеччина)

Прокоментуйте

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Вам сподобається