Чому багаті люди все менше і менше витрачають на їжу та скільки грошей «проїдають» європейці

2
0

food-02

Те, яку частину власного доходу люди витрачають на харчування, багато говорить про умови життя та добробут різних країн. Так, у порівняно багатих країнах світу витрати на їжу досить низькі, а у порівняно бідних – дуже високі. Наприклад, у Нігерії на їжу витрачають близько 56% доходу, в Україні також більше 50%, тоді як в Німеччині ця частка складає лиш 10%.

Про це свідчить статистика фінансового порталу Vexcash, який зібрав дані з майже 90 країн. До десятки країн з найменшими витратами на їжу, окрім Німеччини, потрапили інші країни з високим рівнем життя, такі як США, Австралія та Сингапур, а також Великобританія та Швейцарія.

«Існує чітка тенденція витрат на продукти харчування в кожній країні: чим вищою є часка внутрішнього валового продукту, тим меншою є вартість продуктів харчування та безалкогольних напоїв в країні», – говорить Яна Кравчик, старший менеджер з маркетингу Vexcash.

Британці тратять на їжу найменше

Ситуація у країнах третього світу, в тому числі в Україні, сильно відрізняється. Тут люди мусять витрачати більше половини своїх наявних доходів на продукти харчування – в Нігерії, наприклад, це 120 євро при тому, що середня зарплатня там складає лише 212 євро. В Україні ситуація не краща: більше 56% доходу в середньому йдуть на їжу, а чверть українців тратить на харчі цілих 80% зарплатні.

Інша крайність – це США. Там споживачі інвестують лише 269€ з 4205€ їхнього середнього місячного доходу на продукти харчування, що складає всього 7%.

Ця частка також є скромною в Сингапурі, де близько 6,7% доходу в 2016 році було витрачено на придбання продуктів харчування. У межах Європи найбільш «економними» є британці з місячною квотою у 8,2%.

 

Дорога їжа як наслідок європейської кризи

З іншого боку, в таких країнах, як Боснія і Герцеговина, Хорватія, Румунія чи Сербія, на харчування йде від 31 до 25 відсотків інвестицій. «Різниця у межах Євросоюзу є величезною», – каже дослідниця Кравчик.

Той факт, що люди з низькими доходами змушені багато витрачати на «ринку хліба», має просту причину: забезпечення родини продуктами харчування є пріоритетним над майже всіма іншими потребами.

Наслідки Європейської кризи стали очевидними і в Південній Європі, оскільки витрати на харчування там значно більші у порівнянні з країнами інших регіонів ЄС. Незважаючи на це, інвестиції на їжу в таких країнах, як Іспанія, Італія, Греція та Португалія, останнім часом знову становлять від 13 до 17 відсотків, а не більше 20-ти.food-01

В Європі оголосили кінець ери харчової жадоби

У Німеччині відповідна квота стабільно залишається на порівняно низькому рівні протягом багатьох років. Це зумовлено, з одного боку, частково нижчим рівнем цін на продукти харчування у порівнянні з іншими європейськими країнами через високу конкуренцію між супермаркетами. З іншого боку, високим є середній рівень доходів німців.

«Враховуючи нашу ситуацію з масовою імміграцією осіб з низькою забезпеченістю, такі показники дуже тішать», – каже Федеральна асоціація німецької харчової промисловості (BVE), де нарешті закінчується «епоха харчової жадоби».

Висока інтелігентність європейських споживачів

Особливо серед молодих споживачів в Європі дослідники бачать відхилення від орієнтації на ціну на користь більшої інформованості про продукти харчування і, таким чином, більшу готовність витрачати гроші за якість. Такі аспекти, як біо-натуральність, збереження навколишнього середовища та добробут тварин, є рушійними факторами молодих європейців при виборі їжі.

Добрих десять років тому ще майже 60 відсотків європейців звертати увагу в основному на ціну продуктів харчування, сьогодні ж саме якість продукту посідає перше місце. Згідно з опитуваннями, найбільше витрачають стандартно на м’ясо та рибу, за ними слідують фрукти, овочі, а також злаки і молочні продукти. Решта йде на інші катигорії, такі як напої, кондитерські вироби, жири, трави та спеції.

Революція 5.0 у харчуванні

Фахівці харчового сектору попереджають про так звані діджитал-цінники, якими у найближчому майбутньому, ймовірно, оснащатимуть супермаркети та магазити. Вони побоюються, що в результаті цієї реформи ціни на продукти харчування та інші товари повсякденного використання можуть змінюватись кілька разів на день, – як на заправних станціях. Ціна на продукт залежностиме від актуального попиту, періоду доби та кількості покупців.

Божена Миколайчук

Божена Миколайчук – студентка факультету журналістики ЛНУ імені Івана Франка; студіює політологію в Університеті Гамбурга (Німеччина)

Прокоментуйте

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Вам сподобається