А ви його годуєте? Три весняні страви для вашого мозку

5
0

Як розпочати весну продуктивно? Почніть з прибирання. Спершу варто навести лад у голові. Немає надійнішого способу оживити розум, ніж прочитати нову книгу – набратися ідей, дізнатись нових фактів або ж надихнутися головними героями. Приготуйте своїй голові поживний сніданок, ну або ж обід чи вечерю. Нижче ви прочитаєте лише те, що залишає слід у свідомості, змушує думати, шукати шляхи розвитку подій. Не лише бачити текст, але й те, що заховано між його рядками. Ось декілька рецептів їжі для мозку. Тут не буде фаст-фуду, це радше варіанти корисного харчування.

Фото з сайту Yakaboo.

  1. Чому б не вивчити для себе Галапаґоські острови? Не чули про них? Чудова нагода набратись нових знань, а заодно й побачити наш світ мільйон років тому. Тобто відносну сучасність, 1980-і, але очима людини мільйон років потому. Ваш мозок уже почав активно працювати, обдумуючи весь цей хаос? Значить, «Ґалапагос» для вас. Антиутопія Курта Воннеґута, в якій автор не застерігає нас, він показує суспільство з усіма його вадами та перевагами. І найголовніше… можливі наслідки такого життя. «Баїя-де-Дарвін» – своєрідний новітній ковчег для людства. Тут знецінюються усі тогочасні коштовності, вищі ідеї та будь-які норми поведінки. «Єдиний справжній лиходій в моїй розповіді: надзвичайний за розміром людський мозок», – стверджує автор книги і, можливо, саме через нього всі лиха світу? Але чи вміємо ми правильно діяти та розуміти вплив нашого великого мозку тепер?

    Фото з сайту Yakaboo.

  2. Не казати образливих слів, прокинутись раніше, наважитись. Хто хоча б один раз в житті не мріяв подорожувати в часі та змінити минуле? «Дружина мандрівника в часі» Одрі Ніффенеґґер – роман, який показує усі подробиці такого життя. Як вчинити, коли переживаєш не лише щастя, а й трагедії знову і знову, потрапляєш в однакові ситуації по кілька разів та бачиш смерті близьких передчасно? Генрі Детембл – бібліотекар й інколи його бачать в чому мати народила поміж стелажами вночі. Жити звичайним життям він лише мріє, проте генетичне захворювання вирішило інакше. Головний герой щоразу опиняється голяка, голодний та втомлений в іншому часі власного життя. Він знайомиться із своєю дружиною, коли вона була ще маленькою дівчинкою, а йому вже на той час – за сорок. Не хвилюйтесь, ці сто п’ятдесят чотири зустрічі лише доповнюють життя Клер. І коли вони таки зустрічаються в його теперішньому, різниця у віці –лише 8 років, і Генрі її ще не знає. Дружина мандрівника завжди чекає, вона його затишок та спокій. Але будь-який спокій колись порушить нестримний ритм життя. Як жити поміж часом, долаючи відстань у хвилини, тижні, роки, залишаючись просто людиною, розкажуть головні герої.

    Фото з сайту ЛитРес.

  3. Які правила безпеки існують в житті кожного з нас? Абсолютно різні. Але у героїв «БЖД» Сашка Ушкалова не виходить жити безпечним життям, як би вони не намагались. Іронічний текст розповідає історію без будь-яких рамок та здорового глузду. Як залишитись на місці, коли світ іде обертом? В оповідача ніколи не було власних ідей успішного життя. Баз ходить на роботу, пише дивні гороскопи, щоб задовольнити свого шефа і знімається у фільмі, сюжет якого змінюється впродовж зйомок. Він хвилюється про харчування кота та смак зубної пасти, але не переймається навчанням в університеті. У вас знову вибухає мозок? Те, що треба для змін. Герої покажуть, як змінювати своє життя, наражатись на небезпеку та шукати божевільні кольори у сірому світ буденності. Іронія до всього навколишнього та до самого себе. Ви сміятиметесь у транспорті від недолугості ситуації, та (о, ні) інколи непристойних слів у таких пристойних випадках.Безпека бездіяльності – це радше про База, його друга Ікара, кота Мяудзедуна і про Біла Дауна на мопеді. Герої розкажуть про власну життєдіяльність, і покажуть, як жити без правил, але правильно.

Ми запропонували лише кілька варіантів, щоб подумати, зробити вправи для мозку. Книги не для того, щоб бачити перед собою літери та речення. Хороший текст змушує уявляти картинку, пізнавати багатогранність світу, мріяти про можливе і не зовсім. У вас стрес? Знайдіть свого Мяудзедуна в іншій книзі і звільніть мозок під мурчання уявного героя.

Романа Пацюрко

Романа Пацюрко – студентка факультету журналістики ЛНУ імені Івана Франка

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Вам сподобається