Чому українські студенти обирають західні університети?

1
0

erasmus-headЗа даними аналітичного центру CEDOS, кількість українців у світових університетах станом на 2014 навчальний рік становила близько 55 тисяч осіб. Для порівняння: приблизно стільки ж студентів навчається у двох найбільших університетах України – НУ «Львівська Політехніка» та НТУУ «Київський політехнічний інститут». Серед найпопулярніших для навчання країн – Польща, Німеччина, Росія, Канада, Італія, США.

Найчастіше українські студенти обирають польські університети. За даними Управління статистики Польщі, минулого навчального року в польських університетах гризли граніт науки 20,5 тисяч українських громадян. Чому ж українці вибирають саме цю європейську державу?

Перша причина – лояльна цінова політика. Український студент має великі шанси навчатись на стипендіальній основі. Для власників «карт поляка» навчання в державних університетах безкоштовне, тобто вони (власники) прирівняні до громадян Польщі. Крім того, є близько двох десятків стипендіальних програм, які покривають не лише вартість навчання, а й забезпечують проживання, харчування та інші послуги.

Наступний фактор – перспектива здобути «справжню» європейську освіту. Багато українських студентів хапається за диплом європейського зразка. Хтось сподівається продовжити навчання на Заході, хтось мріє про роботу в Польщі з вищою зарплатою та кращим рівнем життя, а дехто планує повернутися в Україну і просто заробляти більше порівняно з випускниками українських вишів.

Для жителів західних регіонів однією з причин є відстань. Доїхати до Польщі з Львівської чи Волинської області – швидше, ніж добратись до Києва. І тут дається взнаки ще одна особливість «западенського» характеру: ліпше вивчати польську чи англійську мови, ніж перебувати в російськомовному оточенні.

До речі, про мови. Польська порівняно проста для розуміння, практично кожен українець її легко вивчає. Ще одна спокуса для українських студентів: ліпше вивчити польську і не складати вступних іспитів, ніж «зубрити» кілька предметів для тесту ЗНО.

Для багатьох студентів навчання в європейському університеті – це справа честі. Не просто пишатися самою назвою «європейський університет», а впевнено тримати голову, знаючи, що завтра тебе попросять (чи змусять) прийти на сесію і продемонструвати, як і належить студентові, всі свої знання для гідної оцінки. Не посмієш не вчитися, шукаючи «лівих» домовленостей. Не доведеться ховати очі, знаючи, що вчора не вивчив, а дав хабар і все «в шоколаді».

Останній чинник, що впливає на вибір українськими студентами польських університетів, – реклама. Польські виші проводять дуже активні рекламні кампанії на українському ринку вищої освіти. Інформацію про переваги вищої освіти у Польщі побачиш сьогодні скрізь: в Інтернеті, у друкованих медіа, у транспорті, на освітніх ярмарках. Важливим джерелом доходів для економіки Польщі є велика кількість саме українських студентів. А це, до речі, 40% усіх іноземних студентів. Українці інвестують у польську вищу освіту немалі гроші. Якщо рахувати вартість навчання та прожитковий мінімум, то загалом набігає кілька десятків мільйонів євро щороку.

Щоб краще зрозуміти позицію українських студентів, корисно вислухати їхні міркування щодо вибору західного університету.

maryna-jagellon-webМарина (23 роки, Ягеллонський університет): «Я вибрала університет Кракова, бо він престижний і відомий на весь світ. Вибрала Польщу, бо це близько до Львова; маю також карту поляка – відповідно навчаюсь безкоштовно. А в Україні держзамовлення щороку скорочують… Не виключала і корупцію при вступі до магістратури в українських вишах. Вступати до Ягеллонського університету було дуже легко: потрібен був лише середній бал диплому бакалавра, а оскільки у мене він був високий, то я увійшла в першу десятку і стала студентом. Моєю ціллю було здобути новий досвід, кинути самій собі виклик і, як зараз модно говорити, «вийти із зони комфорту». Я дуже задоволена навчанням і життям у Польщі: і його рівнем, і перспективами. Основні переваги – це можливість поєднувати навчання з роботою, відкритість кордонів, чітка система оцінювання і якісна навчальна програма. Зараз я вже працюю в Польщі і планую надалі тут залишатися».

olja-webОля (22 роки, Економічний університет у Познані): «Обрала цей університет через цікавий курс та для поглиблення англійської мови. Чому саме Польща? Тому що ближче додому і не так дорого, як у інших країнах Європи. Я закінчила магістратуру в Україні і хотіла здобути освіту ще й в іншій сфері за кордоном. Моєю ціллю є отримання нових знань, відкриття нових можливостей, поглиблення англійської мови. Загальне враження про навчання позитивне, викладачі дуже добре ставляться до українських студентів, завжди раді нам допомогти».

maria-webМарія (22 роки, Суспільна академія наук у Варшаві): «Я навчаюсь у приватному виші на платній основі. Мій університет має хорошу магістерську програму з журналістики, і в рейтингу приватних вишів зараз на другому місці. Рішення вступати в польський навчальний заклад було спонтанним, тому часу для вивчення мови не було. Але при вступі не вимагали знання польської, жодних іспитів не було, а для іноземців ще й пропонують безплатні курси вивчення польської мови. Не продовжувала навчання у Львові, бо хотіла отримати диплом європейського зразка. Вступала до цього університету, щоб навчитися чогось нового, здобути освіту і знайти навчальну практику від університету, де змогла б здобути хороші практичні навики, а згодом, можливо, і роботу. Загальне враження – хороше, у мене вільне відвідування, пари три рази на тиждень, можна легко комбінувати роботу і навчання, і загалом мати вільний час».

maria-jagellon-webМарія (22 роки, Ягеллонський університет): «Навчання для мене безкоштовне, оскільки у мене є карта поляка, і я прирівняна у правах до польських студентів. У виборі університету вагалася між Вроцлавським університетом і Ягеллонським. Останній більш відомий серед поляків і європейців загалом, він асоціюється з престижем. Польщу я вибрала тому, що мала документи, які давали змогу навчатись безкоштовно. Крім того, ця країна завжди була мені цікава і навіть трохи рідна (у мене там є родина). Я не продовжувала навчання у Львові з декількох причин. Найголовніша – хотілося спробувати щось нове в житті. Інші причини – радше особисті. Я не нарікаю на рівень викладання у Львові, я багато чого навчилася за роки бакалаврату, але новий досвід – це завжди круто. Вступала в Ягеллонський університет, щоб отримати диплом магістра європейського зразка, здобути новий досвід і загалом пожити в іншій країні. Бути студентом за кордоном завжди простіше, ніж шукати там роботу. Наразі я шукаю роботу і в Польщі, і в Україні, але більше схиляюся до того, щоб повернутись додому. Знайти журналістську роботу за кордоном важко через мовний бар’єр. Хоча зараз я знаю польську на дуже високому рівні, та все ж це не моя рідна мова і оперувати нею на професійному рівні непросто. А працювати в іншій сфері не хочеться – хіба я дарма шість років вчилася на журналіста? Враження від навчання у Польщі неоднозначне. Я задоволена тим, як провела там час, але очікувала більшого. Навчання, як і в Україні, більше зорієнтоване на теорію, ніж на практику. Не побачила великої різниці, якщо чесно. Єдине, що нам варто перейняти у них, – інтерактивність у подачі матеріалу. Більшість викладачів завжди готують презентації для лекцій, запрошують гостей і загалом стараються викликати інтерес до предмету. Це, напевно, і є основною перевагою. Ну і, звісно, сам диплом більше визнається в Європі, ніж український».

Стрімке зростання кількості українських студентів у європейських та польських університетах зокрема свідчить насамперед про недосконалість української освітньої системи. В Україні є хороші викладацькі уми, є студенти, які прагнуть вчитися, проте ці два вектори ніяк не можуть перетнутися в межах української системи вищої освіти. Як знайти для них точки дотику? Питання відкрите…

Марія Олексюк

Марія Олексюк – магістр факультету журналістики ЛНУ імені Івана Франка

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Вам сподобається