Були поети й музиканти там…

4
0
xC8J3ucTq8c

Картина Сергія Цемрюка


Були поети й музиканти там,
цвіли гірлянди преціозних дам.
Усіх країв зацьковані вигнанці
могли зустрітись в танці і в альтанці.
Була це просто золота пора
для музики, для пензля і пера.

Хоча цей уривок із поеми Ліни Костенко описує Флоренцію, він наполегливо навіює образ Міста Лева – такого ж мультикультурного, гостинного, живого, у якому золота пора мистецтва не минала ніколи. Усі юнаки та дівчата, які відчули бодай наменший потяг до творчості й не бажають про це мовчати, знайдуть у Львові притулок прекрасним покликам душі. Тут чимало навчальних закладів із відповідним спрямуванням, наприклад, ЛНАМ (Львівська національна академія мистецтв, кафедра реставрації якої – єдина в західноукраїнському регіоні), ЛНМА ім. Миколи Лисенка (Львівська національна музична академія) та ін. У ВНЗ з різними напрямами підготовки також є місце для обдарованої молоді, наприклад, факультет культури і мистецтв чи факультет журналістики в ЛНУ імені Івана Франка; ІАРХ (кафедра дизайну) в НУ «Львівська Політехніка».

Львів – місто студентів. Кожен п’ятий у Львові – студент. Зокрема, у місті налічується близько 170 тис. студентів. А також 26 університетів. Найбільші – ЛНУ імені Івана Франка та НУ «Львівська Політехніка».

Якщо ж студент обрав для навчання факультет не пов’язаний із творчістю, але відчуває, що у нього залишається нереалізована творча енергія, то у кожного серйозного вишу є мистецькі клуби, гуртки чи факультативи. Наприклад, у ЛНУ ім. Івана Франка існує Центр культури та дозвілля, під патронатом якого працює багато різноманітних колективів: Народний ансамбль пісні і танцю «Черемош»; Народна чоловіча хорова капела «Прометей»; Народна капела бандуристок «Зоряниця»; Народний дівочий хор «Ліра»; Модерн-балет «Fantasy»; Гурт «Schmetterling»; Фольклорний гурт «Барва» та гурток навчання гри на сопілці.

Національний університет «Львівська політехніка», незважаючи на технічний напрям усіх інститутів вишу, також бере участь у формуванні фундаменту художньої самодіяльності студентів Львова. У них є прекрасний камерний оркестр «Поліфонія», хор «GAUDEAMUS», Народний ансамбль танцю «Вірність».

Я СПІВАЮ!

«Ліра». Цей дівочий хор був створений на філологічному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка у 1999 році. Ініціатором створення колективу став Тарас Юрійович Салига, який у той час був деканом філологічного факультету, а засновником став Заслужений діяч мистецтв України Микола Кулик. З 2000 року художній керівник та диригент дівочого хору «Ліра» – асистент кафедри музичного мистецтва Університету Оксана Мельничук.

Пісенний репертуар «Ліри» різноманітний: духовна музика, численні обробки українських народних пісень, авторські твори класиків європейської та української музики і сучасних композиторів. Ці прекрасні панянки зачарують вас своїми голосами.

Народний дівочий хор "Ліра" ЛНУ ім. І. Франка

Народний дівочий хор «Ліра» ЛНУ ім. Івана Франка

Schmetterling. Тріо зародилося на факультеті прикладної математики та інформатики Львівського національного університету імені Івана Франка. Основний репертуар – акустичні кавери на популярні пісні, але є і авторські твори. Свою музичну кар’єру хлопці розпочали у стінах університету і розвинули її на вулицях міста Лева.

Сьогодні тріо виступає на різних університетських заходах, пісенних та бард вечорах, дитячих ранках і весіллях. Особливістю гурту є гра на нетрадиційних музичних інструментах.

«Гаудеамус». Народна хорова капела студентів Національного університету «Львівська політехніка» створена в 1950 році. Її засновник – заслужений діяч мистецтв України Володимир Пекар. 1968 року за високу виконаву майстерність і своєрідне розкриття хорового мистецтва капелі присвоєно почесне звання «народна». У репертуарі капели твори авторів різних стилів та епох: А.Вівальді, Л.Бетховена, Д.Каччіні, Д.Бортнянського, А.Веделя, М.Березовського, М.Лисенка, А.Гнатишина, М.Скорика, Божественна літургія Ів. Золотоустого, українські народні та обрядові пісні, твори сучасних композиторів.

Сьогодні хорова капела «Гаудеамус» налічує 56 студентів, які продовжують найкращі традиції колективу.

Я ГРАЮ!

«Поліфонія». Камерний оркестр Національного університету «Львівська політехніка». Інтенсивний розвиток оркестру почався після того, як його очолив диригент Роман Євгенович Кресленко. Хоча оркестр університету відносно молодий, він дуже швидко розвивається і вже претендує на звання народного. У його репертуарі є різноманітні жанри, учасники грають усе: від Моцарта − до каверів на Hurts, Nirvana, Майкла Джексона, що однозначно приваблює молоду публіку.

Камерний оркестр Львівської політехніки "Поліфонія"

Камерний оркестр «Львівської політехніки» «Поліфонія»

Народний камерний оркестр Львівського національного університету імені Івана Франка працює з 1981 року. Засновником та керівником оркестру є Сергій Бурко. Від часу створення колектив став творчою лабораторією аматорів музики. Понад сотня студентів різних факультетів ЛНУ, а також випускників та аспірантів мають змогу пізнати неймовірний світ музичного мистецтва. Репертуар Оркестру складають твори композиторів різних стилів і епох, зокрема А.Вівальді, Й.С.Баха, Г.Перселла, Й.Гайдна, В.А.Моцарта. Оркестр широко пропагує твори українських композиторів – Д.Бортнянського, М.Скорика, Б.Янівського, Я.Радовця.

Я ПИШУ!

У затишних кав’ярнях міста Лева, під мелодії Баха, «Океану Ельзи» і «The Beatles», натхненні життям, коханням, красою, студенти продовжують ділитися своєю літературною творчістю. Різноманітні літературні вечори і квартирники – явище відносно нове, але вже досить поширене. Молодь знаходить тут місце, де можна поділитися своїми думками у вигляді прози, поезії чи пісень власного авторства й бути впевненим, що тебе обов’язково слухатимуть, адже приходять на літературники такі ж зацікавлені однодумці: поети чи прозаїки та люди просто закохані у мистецтво слова. Хоча організатори таких заходів не позиціонують їх як закриті вечори, про існування такого феномену знають далеко не всі. Щоб взяти участь у літературнику (читати власні твори), потрібно заздалегідь записуватись, щоб твоє ім’я включили у програму вечора. Але якщо не встиг – не біда, на кожному літературному вечорі є час «вільного мікрофону», коли кожен охочий поділитися своїми творами має п’ять хвилин «голосу». Учасниками таких вечорів є переважно студенти. Вже другий рік поспіль у Львові проводяться літературники поезії (SALVE, КУТочок, Чай) та прози («Львівські прозові читання»).

Літературник «Salve»

Літературник «Salve», презентація одноіменного альманаху (книгарня «Книжковий дворик»)

SALVE. Організаторами цього поетичного літературника є дві талановиті дівчини – Ірена Смачило та Олена Строганова. У лютому відбудеться вже 21-й Salve, присвячений зимовим настроям. Кожен вечір, що, до речі, відбувається раз на місяць, має свою тематику: вірші про кохання, осінні настрої, до дня Святого Миколая, військова поезія, купальські вірші та ін. Минулої осені постійні поети літературного вечора видали однойменний альманах, який можна придбати в інтернеті. Гасло заходу: «Регулярно збираємося та здійснюємо «обмін речовин». Організатори планують створення вже другої книжки.

Львівські прозові читання. Як зрозуміло із назви, цей літературний вечір присвячений виключно прозі. Сюди приходять молоді маловідомі прозаїки, щоб заявити світові про своє існування. Організатором читань є Іванка Урда. Формація була заснована наприкінці 2014 року. Літературники понад півроку проходили в арт-кав’ярні «Дзиґа», тепер учасники не обмежуються однією локацією. «Львівські прозові читання» – це унікальний у Львові прозовий літературний проект. Метою організаторів є навчити молодих авторів декламувати на публіку свої твори методом спроб і помилок, дати можливість отримати фідбек від слухачів і колег по перу.

Вікторія Черноусова

Вікторія Черноусова – студентка факультету журналістики ЛНУ імені Івана Франка

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Вам сподобається