Книжка шрифтом Брайля: від ідеї до втілення

3
0

Згідно з умовами проекту ЛОО ВГО «Українська спілка інвалідів, УСІ», усі міські дитячі бібліотеки Львова цьогоріч вперше отримають 10 книг для незрячих. Про це розповіла Оксана Потимко, заслужений працівник соціальної сфери України, передає прес-служба ЛМР.

Ще 2 роки тому в Україні друкувалися 3-4 книжки шрифтом Брайля для людей з вадами зору в рік. Сьогодні Ресурсний центр освітніх інформаційних технологій для осіб з особливими потребами видав за 2017 рік 12 книжок з доповненими аудіоверсіями.

Сьогодні читачі з вадами зору читають значно більше, аніж зрячі, утім читати приходиться не так вже й багато. Якщо для зрячих людей друкують біля 3 тисяч книжок, то з книжками надрукованих тактильним шрифтом Брайля гостро відчувається брак. Не зважаючи на складну економічну ситуацію в Україні, Ресурсний центр освітніх технологій для осіб з особливими потребами усупереч постійній нестачу бюджетних коштів реалізує різнопланові проекти, щоб розширити доступ до знань людям із вадами зору. Оксана Потимко, виконавчий директор Львівського обласного осередку ВГО «Українська спілка інвалідів – УСІ» й керівник Ресурсного центру вирішує проблему доступу незрячих дітей до книжки за допомогою виграних грандів, благодійних фондів, спонсорів і навіть власним коштом. У Ресурсному центрі сьогодні налічується 3 спеціальних принтери, які друкують книжки шрифтом Брайля, серед яких є і 3D принтер. За словами Оксани Потимко, в Україні є не так мало принтерів, як про це говорять – тільки у Львові їх налічується 9. Проблема в тому, що мало хто хоче взятися за друкування особливих книжок, адже це справа неприбуткова.

По-перше, друкування таких особливих книжок є досить дорогим процесом, а, по-друге, багато хто взагалі не розуміє для чого друкувати книжки рельєфно-крапковим шрифтом, якщо можна записати аудіодиск. Справа в тому, якщо не навчити незрячу дитину шрифту Брайля, вона виростає неграмотною – це як не навчити зрячу дитину кириличного письма.

Як зазначає Оксана Потимко, друкування дитячої книжки приблизно замає від 2-3 тижнів до 2-3 місяців, все залежить від складності і обсягу. Але налагодження, до купівля усієї техніки може тривати роками. За 2017 рік Ресурсний центр видав 12 дитячих книжок шрифту Брайля, які надсилають у кожну область України. Це книжки Галини Вдовиченко «Засинай. Просинайся», Мар’яни Савки «Босоніжки для стоніжки» і «Чи є у бабуїна бабуся?», Надійки Гербіш «Одного разу на Різдво» та інші. Ресурсний центр має власну студію звукозапису, тому часто залучає волонтерів, журналістів, а також і авторів для звукозапису книжок. Таким чином книжка, окрім рельєфно-крапкового шрифту Брайля, доповнена аудіоверсією.

«Ми намагаємося відбирати цікаві і корисні книжки для дітей. Тому друкуємо як Івана Франка, так і сучасних дитячих письменників. Наші книжки відрізняються оригінальним дизайном обкладинки, її робимо яскравою – адже це дитяча книжка! Яка матір захоче, щоб її дитина читала щось на подобі старої коричнево-сірої книжки «Захар Беркут»? Порівняйте старий формат з нашим новим, осучасненим, то є небо і земля!» – Оксана Потимко.

Одним із численних успішних проектів є міжнародний шведсько-український проект Перша українська дейзі бібліотека, яка налічує в своєму арсеналі близько 2 з половиною тисяч книжок нового формату літератури DAISY для незрячих людей. Це художні твори, підручники, посібники, медична і наукова література тощо, які посортовані за жанрами, аби незрячий міг зручно і швидко знайти те, що йому потрібно. Задля узаконення формату «дейзі» Оксана Потимко зареєструвала новий законопроект (№ 2368а): Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення доступу сліпих, осіб з порушеннями зору і хворих на дислексію до виданих творів у спеціальному форматі. Згідно з цим законопроектом кожне видавництво України буде зобов’язане один електронний примірник у форматі MS Word передавати централізованій бібліотеці Українського товариства сліпих в Києві для зберігання з правом адаптації для сліпих користувачів. Адаптація передбачає друк шрифтом Брайля, озвучення і конвертацію в «дейзі», виготовлення й використання електронного примірника.

Сьогодні бібліотека відкрита для всіх охочих в онлайн-доступі і що найважливіше – безкоштовно. Позиція співробітників Ресурсного центру щодо цього принципова. На кожній обкладинці книжок вони зазначають: продавати їх заборонено, утім за словами спеціаліста Ресурсного центру Катерини бувало таке, що перепродавці нехтували цим і вимагали за книжку 50 грн. Оскана Потимко ж зазначає, що має на меті показати усьому світу, що робити справи можна і без комерційної мети.

Тетяна Жидак

Тетяна Жидак – студентка факультету журналістики ЛНУ імені Івана Франка

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Вам сподобається