5 фільмів, які приречені стати культовими

6
0

Films-Hero-1260x600

«Справжньому предмету мистецтва,
особливо різносторонньому,
необхідний час,
щоб його визнали»

Едвард Нортон,
американський актор

1994-го року один із найпопулярніших фільмів у всіх кінорейтингах, «Втеча з Шоушенку», попри шість номінацій на «Оскар» залишився без нагород та не викликав особливого резонансу. Такий же культовий «Бійцівський клуб» отримав купу негативних відгуків і навіть провалився в прокаті.«Достукатись до небес»: бюджет – 2 500 000$, збори – 5000$ (цифра приблизна). Та ніхто не скаже про них критичного слова тепер, коли ці фільми стали канонічними.

Цей матеріал – спроба передбачити долю картин, з тих чи інших причин недооцінених в момент свого випуску. Названі фільми залишаться вартими уваги, навіть якщо не проб’ються в офіційний ранг «культовості».

ТОЙ,ЩО БІЖИТЬ ПО ЛЕЗУ 2049 (2017)

1

IMDB – 8.4
Metacritic – 81

«Будь-яка цивілізація будується на дешевій рабській силі».

Культовий оригінал 1982-го не зібрав касу та отримав змішані відгуки преси. Свою популярність стрічка отримала через багато років, після виходу режисерської версії на DVD та майбутніх перевидань. Тому рішення студій виділити кошти на продовження було несподіваним.

Режисером оновленого фыльму став Дені Вільньов – відносно нове обличчя в Голівуді. 2017-го був номінований на Оскар за «Прибуття»(2016) (рекомендую ознайомитись).

Вільньову вдалося відтворити атмосферу «затертого майбутнього», зробивши немалий внесок у розвиток ідей, філософії, персонажів та оточення першого фільму.

Хоча обидві стрічки достатньо неприв’язані одна до одної, щоб сприймати їх окремо, ми рекомендуємо переглянути перший «Той, що біжить по лезу» задля більшого емоційного захоплення при перегляді продовження, яке багато в чому перевершило оригінал.

ДЯКУЮ ВАМ ЗА ПАЛІННЯ (2005)

dakujeme-ze-fajcite

IMDB – 7,6
Metacritic – 71

«Паліть на здоров’я!»

Скромний гумористичний шедевр. Фільм неприховано демонструє погані речі. Але цікаво те, що він змушує нас співпереживати людині, яка за звичайних обставин викликала би неприховану антипатію.

На перший погляд здається, що стрічка присвячена сигаретам, тема яких розкрита доволі відверто. Насправді його головна ідея полягає в можливості самостійно вирішувати, що вам робити з власним тілом (без допомоги сторонньої думки).

І головне: в усій картині немає жодного кадру, в якому хоч хтось щось курив. Протягом усього фільму персонажі говорять про сигарети, але жоден з них навіть на секунду не затягується, тому що стрічка і не має акцентувати на цьому увагу. Куріння – це символ всього, що може нам нашкодити , але при цьому не відміняє нашого права на те, щоб це робити.

ВИЖИВУТЬ ТІЛЬКИ КОХАНЦІ (2013)

3

IMDB – 7,3
Metacritic -79

«Безсмертя набридає»

Після того, що ви знайдете у цьому фільмі, вам не захочеться ділитись цим досвідом. Він буде надто особистим.

Режисер Джим Джармуш зміг створити новий, небачений раніше образ вампірів, і здається, він не просто так обрав саме його. Що може бути романтичнішим за безсмертних коханців, що бачили, як речі з’являються та зникають, як зводяться та руйнуються міста? Вони досвідчені, ерудовані та витончені. Але в той же час – безжальні хижаки. Їхнє пристрасне бажання вберегти одне одного викликає захват і повністю виправдовує назву фільму.

Стрічка сповнена безліччю речей у стилі vintage та цікавих деталей. Якщо дивитись уважно, можна зрозуміти, що кожна дрібниця або випадкове слово мають свою глибоку передісторію.

ВЧИТЕЛЬ НА ЗАМІНУ (2011)

4

IMDB – 7,7
Metacritic -52

«Людина без обличчя в пустій кімнаті. Так ти мене бачиш?»

Підготовані та непідготовані глядачі обійшли стрічку стороною. Чотири нагороди на не особливо престижних фестивалях та повний провал у прокаті. Абсолютно незаслужений.

Режисер «Американської історії Х» Тоні Кей рідко знімає фільми, проте повна емоційна віддача відчувається в його кожній роботі. «Учитель на заміну» став прекрасною драмою, яку хочеться цитувати та обговорювати. Життєва філософія головного героя викликає захват та стає прикладом для наслідування.
Репортерська манера зйомки та постійний розфокус змушують повірити у достовірність подій на екрані, дозволяючи при цьому насолодитись естетичною красою кожного кадру.

Після перегляду виникне лише одне важливе питання: чому цей фільм не обговорюють?

СТРІНГЕР (2013)

5

IMDB-7,9
Metacritic-76

«Що, як моя проблема не в тому, що я не розумію людей, а в тому, що вони мені не подобаються?»

Дві номінації на «Оскар» і ще сім на різні премії. Одна з найкращих ролей Джейка Джиленхола на сьогодні. Яскравий режисерський дебют. Головний герой фільму максимально неприємний. Те, як і про що він говорить, манери та спосіб заробітку не роблять з нього етичну людину.

Ми схильні любити персонажів, риси яких нас захоплюють. Але оманою є те, що для цього головний герой має бути «хорошим» або морально ідеальним. Деякі з кращих протагоністів в історії кіно та телебачення є грубими людьми з сумнівними інтересами. Проте в них є інші риси, які викликають симпатію у певній мірі. Завдяки цьому «Стрінгер» викликає особливе захоплення пі час перегляду.

Фільм буде цікавий журналістам, робота яких показана не штамповано, а також людям, які прагнуть «спробувати нове» або покинути зону комфорту.

Олексій Манютін

Олексій Манютін – студент факультету журналістики ЛНУ імені Івана Франка

Прокоментуйте

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Вам сподобається