18 місяців в Азії: як звичайна подорож переросла в півторарічний travelliving

3
0
Таїланд

Ірена Журавель. Таїланд. Фото із сайту «Сам Собі Колумб»

Ірена Журавель – мандрівник, блогер, цифровий кочівник та мисливець за тревел-акціями. У парі зі своїм чоловіком дівчина вісімнадцять місяців провела в нон-стоп-подорожі Азією. Своїми враженнями вона поділилась з усіма охочими на зустрічі Lviv Travel Club. Вже декількома рядками нижче ти дізнаєшся, де тебе розриватимуть, аби зробити спільне селфі, в якій країні асфальт миють шампунем та гелями, про святкування трьох Нових років, існування 8-денного тижня та хто з українських футболістів популярний у М’янмі.

«Півтора роки тривала моя подорож Південно-Східною Азією, – ділиться спогадами Ірена Журавель. – Це була перша подорож до Азії, перший політ у теплі краї, та він одразу перейшов у режим travelliving: життя в подорожі. За цей час сталося багато пригод: я спробувала суворий м’янмарській автостоп, жила в монастирі, була волонтером на безлюдному пляжі, святкувала брунейське весілля та випробувала на собі тайський шантаж».

Загалом мандрівниці вдалося відвідати 6 країн: Таїланд, Малайзію, М’янму, Індонезію, Лаос та Бруней. «Ці 18 місяців стали найкращою подією в моєму житті, тож я хотіла б поділитись головними висновками та враженнями! Азія – це те, що має статися з кожним! Але потрібно бути готовим до різноманітних випробувань!» – говорить Ірена.

Дівчина з усмішкою зізнається, що логіки в маршруті було мало, це така собі подорож без жодного плану: «Ми хотіли спробувати, що таке життя в подорожі, як це – подорожувати і працювати». До слова, героїня цієї розповіді є автором блогу «Сам Собі Колумб» та першої в Україні онлайн-школи подорожей «Just Travel».

Малайзія – країна свят і фестивалів

«Я дуже люблю Малайзію за її різноманіття кухні, культур, релігій і яскравість фарб, – розповідає Ірена. – Тут навколо джунглі, багато культурних об’єктів, які пепеплітаються із цивілізацією та сучасністю: хмарочоси, шопінг-моли, модні кафе. Малайзія – дуже легка країна для подорожі. Я б рекомендувала починати саме з неї».

Життя в монастирі. Фото із сайту "Сам Собі Колумб"

Життя в монастирі. Фото із сайту «Сам Собі Колумб»

Додамо, що тут тісно переплетені три культури, релігії та кухні: китайська, індійська та малайська. Саме в Малайзії проходить чи не найбільше свят і фестивалів. А ще китайці одружуються тільки з китайцями, а малайці – винятково з малайцями. Тому змішаних шлюбів тут не зустрінеш.

«Перебуваючи там, мені захотілося полетіти на Борнео. Це острів, на якому знаходяться одразу три держави: Малайзія, Бруней-Даруссалам та Індонезія. Нас цікавила насамперед малайська частина з двома штатами: Сабах і Саравак. Тільки два штати, але вони дуже відрізняються від континентальної Малайзії культурою, природою й побутом! Це унікальне місце: тут водяться орангутанги, дивовижні птахи, рослини і комахи, тут найдавніші на землі джунглі!

Малайзія – дуже розвинена і чиста країна. Існує стереотип, що Азія дуже брудна, хоча насправді асфальт тут миють і чистять шампунями та гелями. Каучсерфінг добре розвинений, саме тому немає жодних проблем із проживанням».

Таїланд – країна кондиціонерів

В Таїланді розвинений культ королівської сім’ї. Саме тому про неї тут мало говорять, а якщо мова й заходить, то чутно лише похвалу і повагу. Воно й не дивно, адже за образу королівської родини чи неповагу до неї можна заробити штраф або ж потрапити за ґрати. Щось подібне стосується і… голови тайців.

«Тайців не можна чіпати за голову, гладити по голові, особливо дітей. Голова для тайців – святе місце, куди має прийти нірвана», – каже Ірена Журавель.

Окрім культу королівської сім’ї, існує культ їжі. Тайці їдять усе і всюди: в транспорті, в банку чи на робочому місці. Тут це нормально. А ще місцеві жителі купаються в одязі й не можуть жити без кондиціонерів – вони тут повсюди. Цікаво, що молоді тайки вельми своєрідно турбуються про своє майбутнє.

«В Таїланді поширений секс-туризм, – розповідає мандрівниця. – Тайки намагаються вийти заміж або бути на утриманні у літніх європейців. І впевнені: якщо ти кохаєш, то повинен платити і дарувати гарні, дорогі подарунки».

Сонгкран у Таїланді. Фото із сайту "Сам Собі Колумб"

Сонгкран у Таїланді. Фото із сайту «Сам Собі Колумб»

Саме в Таїланді тричі святкують Новий рік: європейський (1 січня), китайський (за місячним календарем) та Сонгкран (тайський новий рік, який припадає на 13–15 квітня). Святкування Сонгкран триває декілька днів. Під час свята люди влаштовують водні бої, тому спати сухенькому, в буквальному сенсі цієї фрази, буде важко.

М’янма – країна 8-денного тижня

«М’янма – неймовірна країна з дуже милими людьми, – продовжує розповідь Ірена Журавель. – Однак складна для подорожі; непідготованими їхати сюди не варто. Справжні мандрівники поспішають побачити М’янму в її автентичній атмосфері, багато хто хоче зафіксувати своє місце розташування там, де не кожен бував, і всіх приваблює самобутність цієї країни.

А поспішають мандрівники тому, що з кожним роком, навіть з кожним місяцем у М’янмі з’являється дедалі більше туристів, західних технологій та компаній, і це поступово нищить ту неповторну атмосферу й унікальність країни. Виходить замкнене коло: дедалі більше мандрівників хочуть побачити колись закриту країну, тим самим роблячи її популярною й потроху руйнуючи самобутність, за якою приїхали. І я більш ніж впевнена, що через 3-5 років це буде вже зовсім інша М’янма».

М'янма. Фото із сайту "Сам Собі Колумб"

М’янма. Фото із сайту «Сам Собі Колумб»

У цій країні 8 днів тижня. А все через те, що середина тижня тут розділена на два дні: середа день і середа вечір. Місцеві жителі вірять астрологам, тому вони тут дуже популярні. Чоловіки й жінки ходять тут у довгих спідницях – лоунджи. Якщо ти відвідаєш цю країну, то не забувай, що взуття потрібно знімати всюди: на вході до будинку, храму, печери та громадського туалету.

«Також нас здивувало, що майже всі знають про Україну, навіть те, де вона знаходиться, – зізнається Ірена. – А все тому, що м’янмарці – затяті фанати футболу. Тут навіть ченці обов’язково грають у футбол. І всі знають Шевченка. Але не того, що писав великі твори, а того, що забивав голи.

У М’янмі мешкає понад 100 народностей. Природно, що всі вони між собою трохи відрізняються як зовні, так і діалектами, кухнею. Мене дуже вразили жінки і дівчатка в околицях озера Інле, в штаті Шан. Деякі з них носять на голові рушники, зав’язані наче після ванни. За легендою, ці народності вірять, що їхня мати – дракон. Звісно, в голову одразу лізуть сцени з «Гри престолів», але тут своя історія: ці рушники символізують гребінь на голові дракона. Виглядає ефектно».

Індонезія – країна спілкування

В Індонезії нашим туристам вдалося затриматись лише на 40 годин. Та цього часу вистачило, аби отримати море позитивних емоцій.

«Люди тут смішні, – каже Ірена Журавель. – Хочеться дивитись на них, усміхатися і розчулюватися. Майже кожен нам кричав «Хеллоу, містер! Хав а ю? Вер ду ю гоу?» Але відповідь їм нецікава! Кожен хоче просто сказати щось англійською! Одна дівчинка в палаці постійно називала мене «систер»! І повторила це слово 20 разів у різних інтонаціях і з різним акцентом».

Індонезія. Фото із сайту "Сам Собі Колумб"

Індонезія. Фото із сайту «Сам Собі Колумб»

Ірена каже, що дороги там погані. Востаннє зустрічала такі на трасі Миколаїв–Первомайськ: суцільні ями, бруд і пилюка.

«На сходинках буддиського храму ми вирішили перекусити кавуном, – розповідає Ірена. – Усі змогли нормально з’їсти свій шматочок, окрім мене. Я 10 хвилин ніяк не могла навіть доторкнутися до кавуна, тому що 100500 дівчаток обліпили мене й вимагали селфі з ними. Їм було байдуже, їм я чи ні, можу я фоткатися чи ні. Хтось робив селфі просто на тлі мене з кавуном! Хтось тулився щокою до мене, щоб влізти в кадр! Було і смішно, і трохи напряжно … кавуна все ж хотілося поїсти»!

Лаос – країна дорогої їжі

Лаосом наші туристи мандрували всього 3 дні. Втім, змогли оцінити їжу та її вартість.

«Лаос, а точніше його столиця − В’єнтьян, – нам сподобалася всупереч усім стереотипам. Головний мінус цієї країни – ціни на їжу. Їсти тут дорожче, ніж в Таїланді».

За цих 18 місяців багато що стало вже звичним явищем. Навіть те, що на початку подорожі здавалося диким і незрозумілим, невдовзі стало невід’ємним компонентом життя.

Фото із сайту "Сам Собі Колумб"

Лаос. Фото із сайту «Сам Собі Колумб»

«Ось список речей, яких мені не вистачає вдома: мопеда, нічних ярмарків, магазину 7/11, справжніх знижок у маркетах, щасливих облич на вулицях, фруктів по 3 копійки, нічного способу життя, безкоштовних туалетів усюди, ходити одягненим у те, що хочеш і не ловити косі погляди, швидкого мобільного інтернету 4G, пальм та красивого заходу сонця».

Немає нічого неможливого. Досвід наших героїв показав, що працювати і заробляти можна подорожуючи. Допоки сонце сяє – мчи йому назустріч, не роззявляй рота від подиву, а змушуй це робити інших, ділячись із ними своїми враженнями.

Роман Мудрий

Роман Мудрий – студент факультету журналістики ЛНУ імені Івана Франка

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Вам сподобається