Автор: Наталія Карнаух

0

I don’t want to be a scientist, mama

Я відчувала себе науковцем ледь не з пелюшок. Цьому сприяло те, що окрім мене в сім’ї є ще дві сестри: татова і мамина дисертація. Перша з’явилася на світ майже одночасно зі мною, в часи...

0

 «Назад в майбутнє» з Адольфом Гітлером

«В якій країні ми живемо? Злидні. Серед молоді, серед людей похилого віку. Безробіття. Рівень народжуваності найнижчий в історії. Це не дивує. Хто захоче мати дітей в такій країні? Ви в безодні. Але ви її...

0

«Землю треба любити, тому я вклоняюся їй…»

Уважний погляд сірих засмучених очей, повільні кроки стомлених та покалічених війною ніг. Ще й до цього часу дається взнаки йому Друга світова війна. І ніколи Михайлові Силифоновичу Вдовиченку не забути її гарячого, невблаганного подиху....

0

Без чоловіків, без дзеркал, без здорового глузду. Сила, яка вас здивує

Це був теплий весняний вечір. Танув сніг, шари одягу і самооцінка. Давалися взнаки новорічні свята та Масляна. Разом з об’ємами талії, очевидно, збільшилося й серце. Після зимової сплячки дівчатка різних вікових категорій особливо прагнули...

0

«Нова школа» старої системи

Коли я чую слово «реформа», аж відчуваю як всередині починає клекотати скепсис. Ця абстрактна лексема в Україні – привід або ж для жартів, або для пасивно-агресивних розмов на кухні, але точно не для гордості....

0

Повернення

«Коли тобі було 3 роки, у тебе був великий… соковитий… фруктовий… помаранчевий автомобіль, на який ти сідав і відштовхувався ногами. Ти ніколи не міг впоратися з ним самотужки, тому мені доводилось постійно підштовхувати тебе....