Мистецтво не терпить упереджень і здорового глузду

3
0

picПерш ніж створити шедевр, необхідно зректися раціо, знайти натхнення у метафізичному. Чи покохати до безпамятства, чи щоразу розчинятись у новій одноразовій пристрасті – тільки б віддатись почуттям. Буденність до болю сіра? Варто додати присмак драматизму, навіть якщо є ризик потонути у нестримних потоках хворобливої уяви. Занадто багато непідвладних людині думок. Без клінічної допомоги не уникнути божевілля. Проте, щоб осягнути істину мистецтва, необхідно вийти за межі сприйняття правил, застарілих понять і навіть здорового глузду. І, можливо, за крок до абсурду, вдасться розгледіти справжню дійсність.

Енді Воргол. Гомосексуаліст, який мріяв перетворитись на машину

im578x383-o-ANDY-WARHOL-HOUSE-FOR-SALE-facebook

Мало хто знає, але відомий американський художник і засновник поп-арту є вихідцем із сім’ї українських емігрантів. Хворобливий Андрій Варгола майже все дитинство провів у ліжку, натомість жив у своєму уявному світі знаменитостей і зірок. Саме у дитячій фантазії зародилось мистецтво як бунт проти консюмеризму. Згодом його роботи стали іконами своєї доби: відомі діячі, грошові купюри та американські продукти харчування. Тепер він – Енді Воргол, із власною творчою майстернею – «Фабрикою».

Консервні банки з супом Кемпбел.

Консервні банки з супом Кемпбел Енді Воргола.

В оточенні зіркового бомонду і власних міфів, художник став віссю стрімких змін у мистецтві Сполучених Штатів. Його ексцентричність часто межувала із абсурдом. Після публічної заяви про бажання перетворитись на машину відкрита гомосексуальна орієнтація у поєднанні із смиренною релігійністю відходила на задній план.

Митець як бренд. Сальвадор Далі та його «таргани»

далі

Розкішний стиль життя, непідвладні гравітації вуса і химерні твори – усе це про «короля сюрреалізму» Сальвадора Далі. Нестандартне мислення і аномальна самозакоханість, його дивний погляд на світ ледь не переходив у божевілля. Статеве життя художника було не менш незвичайним: натяк на любовні стосунки із близьким другом поетом Лоркою, а невдовзі – «вільний» шлюб із старшою за нього та вже заміжньою жінкою Галою. Його ніколи не зупиняв осуд суспільства чи зневага сім’ї, бажання – ось що завжди переважало. Навіть мистецькі поклики Далі відзначалися різноманітним поєднанням стилів: від Ренесансу до сюрреалізму.

Прогулянки вулицями із мурахоїдами на повідку і перегляд вистав у костюмі водолаза. Засинав він теж нестандартно, з ключем у руці. Коли Далі починав дрімати, його рука розслаблялась, а ключ падав, вдаряючись об тарілку. Пробуджуючись, він тут же записував свої сни, які ставали потім розгадками тих чи інших завдань. Так, він фанатів від Фройда.

"Великий мастурбатор". Далі.

«Великий мастурбатор» С. Далі.

Сюрреалізм наскрізь пронизував життя художника. Перед від’їздом Далі та Гали із Нью-Йорку, відома меценатка та винахідниця сучасного бюстгальтера Каресс Кросбі влаштувала вельми нетипову прощальну вечірку – «бал сновидінь». 18 січня 1935-го року реальність вийшла за свої межі, а сни стали дійсністю: музика лунала з туші м’яса, над головами загрозливо нависала ванна з водою, гостей просили приходити в костюмах образів, побачених у сновидіннях.

Навіть помешкання художника було схоже на величну резиденцію-храм сюрреалізму. Хоча, намагання старого чоловіка вразити і шокувати молодь обернулося сумішшю екстравагантного ексгібіціонізму і відчаю.

Ван Гог: до кохання без упереджень та без вуха

Автопортрет ван Гога.

Автопортрет ван Гога.

Його назвали Вінсентом ван Гогом – так само, як покійного брата, який помер одразу після народження. Разом із іменем, сум і відчай переслідували художника все його життя. Феноменально занижена самооцінка чи невизнання ван Гога як художника: складно зрозуміти, що чому передувало. Нещасне кохання залишило на його серці невиліковні рани. Це все супроводжувалось неконтрольованими припадками і періодичною апатією. Більшість його шедеврів були написані у психлікарнях. Відтак, імпресіонізм линув не тільки із таємного захоплення японським мистецтвом, а й із-середини чуттєвого світу Вінсента.

Дослідники до сих пір не можуть сказати напевне, яка душевна хвороба коробила митця – шизофренія чи біполярний розлад. Але до лікарні він потрапляв неодноразово. Врешті-решт, хвороба довела його до самогубства – пострілом у серце. І вухо у нього було майже ціле, хіба що без частини мочки.

"Зоряна ніч" Ван Гог.

Ван Гог. «Зоряна ніч»

Смерть звільнила ван Гога не тільки від душевних страждань, але й від невезіння. Єдине полотно, яке він зумів продати за життя – «Червоні виноградники в Арлі». Причому купив картину його ж брат, який володів невеликою художньою галереєю. Сьогодні витвори мистецтва нідерландського імпресіоніста входять до топ-найдорожчих картин світу.

Лані Белосо. Звичайними фарбами вже нікого не здивуєш!

лані.белосо

Лані Белосо, гавайська художниця, яка стала відомою завдяки вельми нетиповим матеріалам. Жінка малює свої твори менструальної кров’ю. Взагалі, тема крові дуже приваблює художників, але Лані переплюнула всіх. Вона створила серію робіт під назвою «Period Piece» («Твори менструального мистецтва»). Проект склав 12 картин, що представляє собою річний менструальний цикл художниці. Бунт проти дискримінації? Ні, всього лише цікавість. Втім, митці часто виходять за межі здорового глузду.

"Тengo la regla" Лані Белосо.

«Тengo la regla» Лані Белосо.

Клод Моне: художник, що страждав на дальтонізм та моногамію

моне

Скелі та вода – юний Клод радше милувався природою, аніж відвідував школу. Постійні проблеми із зором, дві операції і тимчасова втрата кришталика не зупиняли митця творити нові шедеври. Хоча й почав бачити ультрафіолет як блакитний або ліловий колір, картини не втратили свого шарму.

Клод Моне – пристрасний француз та засновник імпресіонізму. Але що криється за його чуттєвими полотнами? Якщо придивитися до жінок на картинах Клода Моне, там обов’язково буде Каміль Домкьюз – його улюблена модель і дружина.

"Посмертний портрет дружини". Моне.

«Посмертний портрет дружини» Моне.

Складні пологи забрали її життя, однак вона посмертно залишилась музою свого чоловіка. Вічне кохання чи божевілля, але справжнього художника ніколи не зупиняли рамки часу.

Кого вбив Річард Дадд: батька чи диявола?

річард.дадд

Річард Дадд – британський художник та основоположник вікторіанського казкового живопису. Картини майстра сповнені глибини темних відтінків та містичної загадковості. Невже саме любов до темряви занапастила його душу? У 25 років Дадд захворів на шизофренію. До лікарні потрапив не відразу, що призвело до трагедії: в нападі буйства він убив батька, у якому побачив втілення диявола.

"Приходьте до цих жовтих пісків". Дадд.

Р. Дадд. «Приходьте до цих жовтих пісків».

Практично весь залишок життя провів у різних клініках, де не припиняв малювати. Саме там Річард створив свої найвідоміші твори, серед яких і «Майстерний замок казкового дроворуба».

Едмунт Мунк: «Крик», що лине із підсвідомості

мунк

Немов за психопатичним рецидивом, картина була написана в декількох екземплярах. Кожне полотно – інша техніка. Існує версія, що «Крик» став втіленням душевного розладу.

Але в чому причина психічного захворювання художника? У 1902 році друзі Мунка і його дівчина вирішили розіграти його і ініціювали смерть коханої. Ніхто не розраховував на те, що швидке «воскресіння» дівчини змусить художника одружитися.

"Крик". Мунк.

Е. Мунк. «Крик».

Але розіграш Мунку не припав до душі. Він посварився з друзями і отримав нервовий зрив. Згодом митець потрапив у Копенгагенську психіатричну клініку. Провів там півроку, продовжуючи малювати. Однак його роботи стали принципово інакшими.

Фріда Кало – мексиканська коханка Льва Троцького?

фріда.кало

Власна трагедія наштовхнула до фарб і пензлів, перший автопортрет – у лежачому положенні. Емансипована та революційна Фріда Кало крізь власну слабкість змусила себе стати сильною. Минуло кілька років, і жінка вийшла заміж за відомого художника Дієго Ріверу, який, до того ж, був на 21 рік старший за Фріду. Крім творчості, пару зближували ще й політичні погляди: вони були комуністами. Такий союз пішов тільки на користь кожному з них. Свобода і незалежність стали фундаментом міцного шлюбу.

"Зламана колона". Кало.

Ф. Кало. «Зламана колона».

1937 рік. Радянський революційний діяч Лев Троцький знаходить притулок у будинку Дієго і Фріди. Він був захоплений темпераментною мексиканкою та невдовзі у них з Фрідою з’явився роман. Чоловік дивився на це крізь пальці, сам не без гріха. Тільки підозри дружини Троцького змусили політичного біженця переїхати у сусіднє житло, де його і знайшов вбивця Меркадеро. Для Фріди це не стало серйозним потрясінням. Німфоманка чи звичайна жінка, якій забракло любові? Цей факт із біографії ілюструє художницю як позбавлену стереотипів та упереджень, але аж ніяк не легковажну.

Казимир Малевич. «Чорний квадрат» зовсім не квадрат, і навіть не чорний

малевич-і-його-супруматичні-композиції

Ще за життя радянський митець Казимир Малевич здобув світове визнання. Але посилення сталінської диктатури виявило його стиль небажаним. Він отримав клеймо буржуазності за невідповідність реаліям соціалістичного життя. Нічим не дивно, зважаючи на те, що Малевич був єдиним художником, у творчості якого відобразився Голодомор 1932-1933 рр.

Славнозвісний «Чорний квадрат». Тут також обмаль правди. Малевич створив його дрібними ударними мазками в стилі імпресіоністів. У ході роботи художник використовував усі кольори палітри, окрім чорного. Ба більше – жодна зі сторін «квадрата» не є паралельною іншій. Невже назва композиції така ж абстрактна, як і її зміст?

"Чорний квадрат". Малевич.

К. Малевич. «Чорний квадрат».

«Я – початок усього», – такий підпис залишив Малевич на своєму полотні. «Вогненні блискавки», друге ідеальне «я», «живе царственне немовля, дитя четвертого виміру і повсталий Христос». Художник стверджував, що пережив щось схоже на екстаз, створюючи свій найвеличніший шедевр. Ця робота стала для нього манією, його власною формою божевілля. За кілька років до смерті майстер спроектував для себе супрематичну труну – з чорним квадратом і трикутником на кришці. Останнім квадратом у житті художника стало підніжжя його улюбленого дуба в селі Немчивці (100 на 100 см), де, за заповітом, його поховали.

Мікеланджело да Караваджо: по трупах до мистецтва

Автопортрет Караваджо.

Автопортрет Караваджо.

Яскраві потоки світла, які перетинають непроглядну темряву. Світлі промені покривають поверхню оголеної шкіри бездушного тіла, висвітлюють одяг та інші елементи дійства. Здається, ніби саме це неземне сяйво поверне до життя Лазаря. На підлозі лежать кістки і череп безіменної жертви смерті. Водночас, жива долоня нещодавно мертвого протягується догори. «Воскресіння Лазаря» переповнене дивом – вірою самого Караваджо у вічне життя.

"Воскресіння Лазаря". Караваджо.

Караваджо. «Воскресіння Лазаря».

Безперечно, полотно було створене з особливим завзяттям. Однак куди врешті привело художника непереборне бажання досягти максимальної схожості з реальністю? Він вирушив на цвинтар і змусив гробарів викопати тіло похованого три дні тому чоловіка і потримати його в потрібній позі, поки майстер не зробить начерки. Мистецтво як найвища форма краси потребує жертв. Втім, нерідко самі митці стають ними.

Анна-Марія Штіль

Анна-Марія Штіль – студентка факультету журналістики ЛНУ імені Івана Франка

Прокоментуйте

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Вам сподобається