3
0

00

Час від часу новинний простір вибухає трагічними історіями про отруєння спиртними напоями. Кожне національно свідоме медіа підхоплює алкогольні новини, аби застерегти свою аудиторію від зловживання окаянною. І щоразу ці історії викликають шквал обурення у громади: поліція розгортає активне слідство, держава посилює контроль за точками продажу (або принаймні вдає, що посилює), активісти друкують антиалкогольні брошурки.

Такі зрушення, безумовно, дають надію на стабілізацію ситуації зі зловживанням міцних напоїв, однак дивує, що їх спричиняють випадки локального масштабу.

Верхівка айсберга

Насправді ж, більшість із роздутих у ЗМІ інцидентів – це мізер, крапля в морі на тлі реальних цифр: смертей, спричинених вживанням алкоголю, літрів спиртного, що припадають на душу населення, віку, з якого маленькі українці зазирають у чарку. Отож, якщо це – лише верхівка, то як же глибоко під воду засів сам айсберг?

Про це нас повідомляє ВООЗ – Всесвітня організація охорони здоров’я. Нагадаємо, що згідно з її нормами підданою епідемії алкоголізму вважається країна, де за рік на душу населення випивають 8 літрів спиртного. У нас же за різними даними ці показники становлять від 11 до 15 літрів. Відповідно, Україна у світових рейтингах посіла п’яте ганебне місце за обсягами випитого за рік спиртного та друге місце за кількістю смертей від алкоголізму.

Смертельна звичка

Більше того, згідно зі статистиками МОЗ пристрасть до міцних напоїв частіше за всі інші причини зводить українців у могилу. Проте вдосталь і тих, кого смертельна звичка ще не встигла позбавити життя: в Україні майже півтора мільйона хворих на алкоголізм. І це тільки офіційні дані! Врешті-решт, підрахувати реальну їх кількість майже неможливо – мало хто звертається за медичною допомогою, особливо якщо йдеться про мешканців сільської місцевості.

Наймолодші алкоголіки

І до найстрашніших цифр – статистики дитячого алкоголізму в Україні згідно з даними ВООЗ: майже 40% підлітків віком від 14 до 18 років регулярно вживають спиртне, приблизно 20% дітей 11-12 років уже перебували у стані безпам’ятного алкогольного сп’яніння. Загалом, Україна посідає перше місце у світі за рівнем дитячого алкоголізму.

Хто споїв націю?

Ось що в айсберга під водою. Смерті, каліцтва, ганебні рейтинги і п’яні діти.

А звідки ж ноги ростуть? Націю споїли чи нація спилася сама? Яке місце в її житті посідав алкоголь у різні історичні періоди? Що спонукає українців зловживати спиртним та до чого це може призвести в майбутньому? Будемо розбиратися.

Алкогольний менталітет

Останнім часом пристрасть до чарки приписується українцям як риса менталітету, що з давніх-давен характеризувала наш народ. Чи дійсно схильність до алкоголізму прихована в нашому національному коді? В історії бачимо низку фактів, які ставлять під сумнів правильність цього твердження.

Згадаємо, до прикладу, те, що традиційно українські столи прикрашали мед, брага, пиво та квас. Ці слабоалкогольні напої здебільшого не викликають залежності та не призводять до сильного сп’яніння. Цифри кажуть ще більш промовисто. Із ІХ по 1640 рік було ухвалено більше 30 правових актів, що обмежували виготовлення та вживання алкоголю на території України.

Графік з сайту "Твереза Україна"
Графік з сайту “Твереза Україна”

Козацька слава

А як же тоді українські козаки та їх пристрасть до міцних напоїв? Беззаперечно, у цей період прихильність до чарки була досить поширеною, однак у самій козацькій громаді жорстоко із цим боролися. Так, наприклад, заборонялося пити під час військових походів. Того, хто порушив цей закон, неминуче чекала смертна кара. Не легше було й на судні: кошовий отаман часто власноруч викидав пияка за борт – аби іншим не кортіло!

Звідки ж дані про козацький алкоголізм? Історики неодноразово наголошували: січовики самі розпускали чутки про своє зловживання спиртним із метою замилити очі ворогам – хто ж бо буде боятися війська напідпитку?

Алкоголізм як інфекція

Картина кардинально змінюється, коли Україна стає підвладною Росії. Зокрема, у період з 1640 по 1917 роки було підготовано та видано 2344 законодавчих акти щодо алкогольного питання. Більшість із них підтримувала виготовлення, поширення та вживання спиртного по всій Російській імперії. Увага! Лише 54 з них стримували розвиток алкоголізму. Отож, виходить, що ця хвороба – здебільшого інфекційна. Ми заразилися від сусіднього народу. Чи, що точніше, нас навмисно заразили.

А народ продовжував спиватися…

За часи ленінців-сталінців (уперше за багато років) панівними стали протиалкогольні позиції – горілка бо чорнить ідеали революції та дурманить світлі голови робітників.

Однак починаючи з екватору двадцятого століття, алкоголь знов повертався в радянську дійсність: до 1960-х років СРСР посів одне з перших місць за обсягами виробленого та спожитого спиртного у світі.

Звісно, проводили багато антиалкогольних кампаній, але більшість із них мали лише аморфний, здебільшого показовий характер. Народ продовжував спиватися.

Трезвость – норма жизни

Далі – ліпше. Уже 1985 року (після кількох десятків років хронічного алкоголізму – всього лишень!) комуністи схопилися за голови: мовляв, потужність заводів вщухає, народжуваність вперто повзе вниз, неробство дошкуляє та й люди чогось мруть. Треба виправляти помилки попереднього керівництва – вирішили вони та й ухвалили славнозвісний «сухий закон» 1985 року. Алкоголь зникав із магазинів.

Тим не менш, користь цього закону була сумнівною. Викликавши хвилю побічних ефектів за часи Союзу (на кшталт самогоноваріння та токсикоманії), він став каталізатором подальшого розвитку алкозалежності в Україні. Після років утримання та дефіциту на ринки хлинув неконтрольований потік спиртного низької якості. Усе це в купі призвело до плачевної сучасної ситуації.

Соцыальний плакат СРСР - "Алкоголь-Враг!" - 1958 г. Вележаева Н., Кузовкин Н.
Соцыальний плакат СРСР – “Алкоголь-Враг!” – 1958 г. Вележаева Н., Кузовкин Н.

Чому нація топить біди в чарці?

Проблема алкоголізму постала як ніколи гостро. Її наслідки – очевидні, а як щодо причин?

Історично сформована, обґрунтована вище причина – негативний вплив царської та радянської проалкогольної політики.

Звідси – нездорові традиції та звички, алкоголізм як риса менталітету: пишні застілля на свята, дружні посиденьки – усе це не обходиться без чарочки окаянної. А як інакше? Усі ж п’ють.

Через що ще українці звикли топити свої біди в чарці?

Озирніться на 360 градусів. Довкола – розруха, низький рівень життя, безробіття та війна.

Люди, не бачачи в цій дійсності нічого привабливого, тікають в іншу – світ алкогольного безпам’ятства. Особливо це стосується представників фізично важких професій та, звісно, військових.

Натомість виробникам алкоголю національна слабкодухість на руку: ті лише й зацікавлені якнайбільше виготовити та продати своєї продукції. От і виходить, що спиртні напої у нашій країні, порівняно, до прикладу, з іншими країнами Європи, доступні більшості населення за ціною та добре розрекламовані.

Що далі: прірва смерті чи порятунок?

Попри се небажання зазирати років на 10-20 вперед, нам це зробити доведеться. Шкідливі звички старшого покоління беззаперечно призведуть до скорочення загальної тривалості життя українців. Проблеми зі здоров’ям поглибляться. Молодь, що й зараз стоїть перед алкогольною прірвою, передасть згубні традиції та генетичні схильності наступним поколінням. Це пов’язано передусім з великим відсотком питущих жінок репродуктивного віку.

Виходить, процес стане циклом. За одним алкозалежним поколінням – наступне, за іншим – ще одне. Уже зараз не вистачає робочих рук та світлих голів. Що ж буде, як молодь зіп’ється геть? Україну рятувати буде нікому.

Якщо влада, соціологи, психологи, лікарі на державному рівні, повсюдно і загалом, по містах і селах, не візьмуться за питання алкоголізму нації, сама нація викарабкатися буде не в силах.

Складно це визнавати. Складно з цим примиритися. Тому лишаю вас наодинці зі своїми думками. Єдине, що хочеться додати, – це простенький заклик від автора: залишайтеся тверезими, либонь, сподобається.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *