Теорія про 10 000 годин – правда чи міф?

2
0

Я дізналася про правило десяти тисяч годин із книги Малкольма Гладуелла «Генії та аутсайдери». Там він описав дослідження психолога Андерса Еріксона, яке виявило, що не талант, а кількість часу і зусиль є вирішальною у професіоналізмі. Звідси і висновок: для того, щоб досягти успіху у якійсь справі, потрібно присвятити їй 10 000 годин.

Трохи про дослідження

Андерс Еріксон спостерігав за скрипалями Берлінської музичної академії. З п’яти років вони витрачали приблизно однакову кількість часу на гру, а потім розділились на 3 групи. Врешті, у 20-річному віці успіху досягли усі з першої групи, які займались найдовше. Еріксон підрахував, що витратили скрипалі на це приблизно 10 000 годин.

Потім психолог перевірив свою теорію на піаністах і дійшов висновку, що вона має рацію.

Малкольм Гладуелл у своїй книжці пише, що це правило працює не лише на музикантах, а й на спортсменах і працівниках абсолютно усіх галузей. Доволі серйозна заявка, правда?

Спробуємо перевірити її на одному цікавому прикладі.

Знайомтесь! Це – Олексій. Йому 48 років, 20 з яких він працює бухгалтером в офісі консалтингової фірми. 10 000 годин роботи спокійно набирається за 10 років, якщо працювати щодня по 2-3 години. Маю сміливість припустити, що Олексій за 20-річний стаж назбирав у свою скарбничку навіть більше годин, ніж потрібно.

Але він залишається на цій же посаді з цими же завданнями і обов’язками. Це робить його досвідченішим, але не заважає досягати тих самих результатів.

Мозок постійно намагається автоматизувати процеси, які ми робимо регулярно, а це гальмує розвиток.

То теорія про 10 000 годин зазнала фіаско?

Не зовсім, якщо розглядати її як посил працювати багато, щоб врешті досягти чогось. Це правило цінне своєю зрозумілістю, оскільки дає просте рішення. Як стати успішним плавцем? Плавати по 3 години щодня протягом 10 років. Як перевершити усіх у математиці? Практикуватись у цьому так само багато.

Але стверджувати, що саме така цифра досвіду робить з людини справжнього професіонала у своїй сфері – вкрай ризиковано.

Біографи Моцарта справді вважають, що між його шаленим успіхом і початком кар’єри стояли наполегливі 10 000 годин роботи. Але не забуваймо і те, що він мав професійного наставника-батька, а також талановиту сестру, яка займалась разом із ним – це значно пришвидшило його шлях до мети.

То як же правильно використати правило 10 000 годин?

Взяти від нього тільки те, що для досягнення майстерності у будь-якій справі потрібно практикуватися щодня і робити це ретельно, щоби мозок не встигав автоматизувати процеси. Досягається таке завдяки прискіпливій увазі до деталей, постійному пошуку нових знань, інформації і виправленню помилок.

А головне: треба любити те, що робиш.

Чужі амбіції, мрії, схвалення не повинні керувати людиною. Інакше 10 000 годин наберуться не у тій сфері.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *